Page 26 - Реферат_Ткачук

24

зниження по глибині концентрації кальцію та фосфору, а також збільшення
вмісту титану вказує на присутність фаз CaHPO4 і CaTiO3 під шаром ГА.

Рис. 19. Морфологія поверхні ГА покриття, сформованого в електроліті
1М KOH + гідроксиапатит залежно від напруги осадження: а – 140; б – 160; в – 180 В.

Рис. 20. Зображення поверхні (а) та поперечного перерізу (б) ГА покриття,
сформованого в електроліті 1М KOH + гідроксиапатит при 160 В.

Співвідношення Са/Р досягає оптимального значення (1,69) для покриття,
осадженого за 160 В, в той час коли за нижчої та вищої напруг воно знаходиться
в діапазоні значень 1,54…1,57 (рис. 21 а). Шорсткість поверхні такого покриття
становить 1,3 мкм. Встановлено, що корозійна тривкість ГА покриття у розчині
Рінгера за температури 37 °С покращується зі збільшенням співвідношення Са/Р
(рис. 21 б). Опір подвійного електричного шару (Rct) також досягає найвищого
значення за оптимального співвідношення Са/Р (рис. 21 в). Це пов'язано як з
товщиною покриття, так і більшим вмістом фази ГА, що ускладнює рух
агресивних іонів фізіологічного розчину всередину пор. Таким чином,
найкращий антикорозійний захист спостерігається для покриття, осадженого за
160 В, коли на поверхні формується фаза ГА, близького до біологічного.
Таким чином, використання електроліту 1М KOH + гідроксиапатит
дозволяє сформувати на титані порувате ГА покриття зі сфероїдальною
структурою та оптимальним співвідношенням Са/Р за нижчої напруги
осадження (160 В проти 200…220 В) порівняно з електролітом
3% H3PO4 + гідроксиапатит, що пов'язано з його вищою електропровідністю.