Page 23 - Реферат_Ткачук

21

знаходяться на периферії кластерів, спостерігається яскраво-червоне свічення
лізосом, значно більш виражене, ніж в контролі. Після 8-добової інкубації були
виявлені статистично достовірні зміни у морфології та життєздатності клітин.
Клітини лінії НЕК293Т, інкубовані у присутності сплаву ВТ6 з
оксинітридним шаром TiN0,42O0,58, утворюють великі щільні кластери (рис. 16 г).
Поодиноких клітин майже немає. По периферії кластерів спостерігається
блеббінг клітин (позначено червоними стрілками), але не настільки виражений,
як у присутності необробленого сплаву. Популяція клітин перебуває у стадії
росту. Мертвих клітин не видно, однак, спостерігається наявність фрагментів
апоптичних клітин (позначено білими стрілками). Деякі з них мають яскраво-
червоне свічення.
Присутність зразка сплаву з оксинітридним шаром TiN0,36O0,64 (рис. 16 ґ) не
призвела до значних змін у морфології клітин порівняно з контролем. Популяція
клітин утворює кластери, дещо менш густі, ніж у контролі. Свічення лізосом
дещо більш виражено, ніж у необробленому сплаві. Кількість мертвих клітин
співмірна з кількістю у контролі.
Таким чином, результати цитоморфологічних досліджень впливу
оксинітрованих зразків сплаву ВТ6 на клітини HEK293T корелюють з
результатами MTT-тесту на життєздатність оброблених клітин. Тоді як
пошкодження клітин спостерігали під час їх інкубації як у присутності
необробленого, так і сплаву з оксинітридним шаром TiN0,46O0,54, лише мінімальні
зміни у морфології клітин були виявлені у присутності сплаву з оксинітридними
шарами TiN0,42O0,58 і TiN0,36O0,64.
Відтак, титановий сплав ВТ6 з оксинітридним шаром TiN0,36O0,64 і, меншою
мірою, сплав із шаром TiN0,42O0,58 можуть бути рекомендовані для подальшого
тестування їх біологічної дії in vivo.
У шостому розділі розглянуто закономірності формування гідроксиапатитних
(ГА) покриттів на поверхні титанових сплавів медичного призначення.
Для формування біоактивних покриттів на титанових сплавах медичного
призначення використовують такі хімічні методи як золь-гель, хімічне парове
осадження, анодне оксидування. Багатообіцяюча альтернатива вищевказаним
хімічним методам – плазмо-електролітне оксидування (ПЕО), яке можна
використовувати для формування на титані та його сплавах суцільних
керамічних оксидних шарів із високою стійкістю до зношування та корозії.
Даний метод обробки дозволяє формувати високогідрофільні та біосумісні
поверхні, які збільшують адгезію та ріст клітин, підвищуючи їх життєздатність.
Гідроксиапатит Ca10(PO4)6(OH)2 синтетичного походження є важливим
неорганічним біоматеріалом завдяки хімічній та структурній подібності з
кістковою тканиною, що обумовлює його широке застосування у медицині у
вигляді порошків, композитів або покриттів. Основним критерієм для
формування синтетичного ГА є забезпечення характерного для біологічного ГА
співвідношення Ca/P = 1,67.
ГА покриття на технічно чистому титані ВТ1-0 осаджували методом ПЕО з
електроліту (pH=5), який містив 100 г/л гідроксиапатиту та 3%-у ортофосфорну
кислоту, в діапазоні напруг 140…220 В протягом 3 хв за стаціонарного режиму
осадження. Встановлено, що за напруг осадження 140…180 В на поверхні титану