Page 27 - Реферат_Ткачук

25

Рис. 21. Співвідношення Ca/P (а), густина струму корозії (б) та опір подвійного
електричного шару (в) для ГА, сформованого в електроліті 1М KOH + гідроксиапатит
залежно від напруги осадження.

Встановлено, що формування ГА на дентальному імпланті в електроліті
1М KOH + гідроксиапатит (рис. 22 а – в) забезпечує однорідність покриття та
оптимальне співвідношення Сa/P порівняно з осадженням в електроліті
3% H3PO4 + гідроксиапатит (рис. 22 г – д).

Рис. 22. Зображення дентальних імплантів (а, б, г, ґ) із ГА покриттями
та їх структура (в, д); осадження в 1М KOH + гідроксиапатит (а – в)
і 3% H3PO4 + гідроксиапатит (г – д) електролітах.
У сьомому розділі розглянуто підхід до вирішення проблеми поєднання на
одному імпланті поверхонь з біоінертними та біоактивними покриттями. Перші
забезпечують адгезію, зносо- та корозійну тривкість, а інші – остеоінтеграцію.
Досліджували формування ГA покриттів в електроліті
1М KOH + гідроксиапатит на поверхні попередньо азотованого титанового

сплаву ВТ6. Газовим азотуванням сплаву отримували поверхневі нітридні шари
нижчого нітриду титану Ti2N і мононітриду TiNх. ГA покриття, сформовані на
нітридних шарах Ti2N і TiNх, мають сфероїдальну структуру (рис. 23 а, б). З
переходом від Ti2N до TiNх поруватість ГA покриття та середній розмір пор у
ньому зменшуються від 19,65 до 16,92% і від 2,22 до 1,91 мкм відповідно.
Отримано 3D рельєф поверхні (рис. 23 в, г) і параметри шорсткості поверхні
(табл. 3) ГA покриттів, сформованих на нітридних шарах TiNх та Ti2N. Вищі
значення Rp, Rv і Rt свідчать про одноріднішу поверхню покриття Ti2N+ГA
порівняно з TiNх+ГA. ГA покриття, сформоване на шарі Ti2N, має вищі
параметри шорсткості поверхні, ніж сформоване на TiNх (табл. 3).