Page 13 - Avtoreferat_Shlyachetka

11

Поверхню титану ВТ1-0 (поруватість 9%) обкочували алмазною кулькою за
режимом: навантаження 100 Н, 3 проходи. В результаті такого оброблення поверхня
вигладжувалась (шорсткість зменшувалась, однак не виходила за межі 9 класу) (рис.
5 а, б), а поверхневі шари ущільнювались на глибину до 75 мкм (рис 5 в, г): пори в
поверхневих шарах під дією прикладеного навантаження «заліковувались».

а б

в г ґ
Поверхня: а – без оброблення; б – після ХППД;
Приповерхневі шари: в – без оброблення; г – після ХППД;
ґ – корозійно-електрохімічні характеристики у 20% HCl
Рис. 5. Вплив ХППД на структурний стан та корозійні властивості поруватого ВТ1-0
Такі структурні зміни у поверхневих шарах поруватого титану ВТ1-0 після
ХППД позитивно впливають на його корозійно-електрохімічні характеристики (рис.
5, ґ). Значення струмів корозії після обкочування зразків на порядок нижчі, ніж у
-2
зразків до оброблення і становлять 0,012 та 0,15 А·м відповідно, а потенціал корозії
ушляхетнюється.

У шостому розділі наведено результати дослідження впливу інженерії повер-
хні на корозійну тривкість поруватого титану ВТ1-0.
Захист титану ВТ1-0 від корозії забезпечували формуванням захисних поверх-
невих шарів, сформованих на базі елементів втілення.
Дослідили ефективність протикорозійного захисту поруватого титану карбоо-
ксидними та карбонітридними шарами, сформованими термодифузійним насичен-
ням з багатокомпонентного середовища, що містило газову і порошкоподібну скла-
дові, оскільки вони ефективні для непоруватого титану. Корозійні випробування за-
свідчили, що карбооксиування та карбонітрування поруватого титану є або неефек-
тивним (20 % HCl), або забезпечує дуже низький захист (40 % H SO ) (табл. 4). Та-
2
4
кий ефект пов’язали з особливістю взаємодії титану з поруватою структурою (в то-
му числі, з порами, що виходять на поверхню), з багатокомпонентним середовищем,
що містить газову та порошкову складові та формуванням негомогенної поверхні
захисних плівок.
Зважаючи на це, зупинились на забезпеченні протикорозійного захисту бінар-
ними сполуками (оксидом та нітридом). Оскільки коефіцієнт Піллінга-Бедворда для