Page 15 - Avtoreferat_Shlyachetka

13

а б
а – отриманий ТТ; б – отриманий ПМ (поруватість 8,7%)
1 – режим R1; 2 – режим R2; 3 – режим R3
Рисунок 7 - Вплив режимів оксидування на розподіл мікротвердості по глибині
приповерхневого шару титану ВТ1-0

Відсутність на поверхні поруватого титану оксидної плівки істотно впливає на
протикорозійні властивості. Так, швидкість корозії зразків, оксидованих за варіан-
том R2, відносно необробленого титану знижується лише на 1...2 порядки.

Таблиця 5 - Вплив режимів оксидування титану ВТ1–0, отриманого різними технологіями,
на швидкість корозії у 20% HCl
Технологія отримання
ПМ
Режими оксидування ТТ
П= 7,1% П= 8,7%
-1
2
K, г·(м ·год)
Без оброблення 0,03 3,87 5,28
R1 0,001 0,002 0,002
R2 0,003 0,080 0,130
R3 0,001 0,001 0,001

Це дозволило рекомендувати морфологію захисного оксидованого шару для
поруватого титану ВТ1-0 (оксидна плівка 5-10 мкм, газонасичений шар 50-60 мкм)
та запропонувати режим оксидування для його отримання: перший етап: 800 20 °С,
-4
3 год, розріджений аргонокисневий газовий потік (P Ar+O2 = 9·10 Пa); нагрів до
800 20 °C та охолодження з піччю у вакуумі P = 26,6 мПа. Другий етап: окиснення

700 20 °С, 1 год на повітрі.

а б в
Рисунок 8 - Мікроструктура поруватого титану ВТ1-0 після оксидування (а, б)
та азотування (в)