Page 10 - Avtoreferat_Shlyachetka

8

500 2000 2500
10 % HCl 20 % HCl 30 % HCl
400 2000
1500 4 3
4
m·S -2 , г·м -2 300 1000 4 1500

200
2 1000 2
2
3 500
100 3 500
1 1 1
0 0 0
0 200 400 600 0 200 400 600 0 200 400 600
год.
1 – ТТ; 2 – ПМ, поруватість 1,1 %; 3 – ПМ, 3,4 %; 4 – ПМ, 4,2 %
Рисунок 1 - Вплив технології отримання та поруватості титану ВТ1-0 на втрати маси у HCl
різної концентрації

Рентгеноспектральний мікроаналіз кородованої поверхні досліджуваних зраз-
ків засвідчив, що у порах, котрі виходять на поверхню, є невелика кількість кисню
та хлору. Відтак, можна припустити, що поверхневі пори знижують корозійну трив-
кість титану, отриманого методом ПМ. Саме вони збільшують площу контактування
металу з агресивним середовищем і активують корозивні процеси.
У 40 % водному розчині сульфатної кислоти поруватий титан ВТ1-0 розчиня-
ється інтенсивніше, ніж непоруватий, причому що більша поруватість титану, то ак-
тивніша корозія (рис. 2, а). Зі збільшенням концентрації кислоти до 80% швидкість
розчинення титану суттєво зростає (рис. 2, в). За концентрації сульфатної кислоти 60
% титан, отриманий ПМ, розчиняється повільніше отриманого традиційно (рис. 2,
б). Причому, що більша поруватість титану, то ефект відчутніший. Це пов’язуємо з
утворенням сульфоокисних сполук, які в умовах помірної корозії закривають пори,
котрі виходять на поверхню, від потрапляння агресивного середовища а, відтак,
спричиняють сповільнення корозійних процесів.
За результатами гравіметричних досліджень розраховано швидкості корозії
досліджуваних спечених зразків титану різної поруватості та зразків титану, отри-
маного ТТ (рис. 3). У розчинах HCl зі збільшенням залишкової поруватості зразків,
як і зі збільшенням концентрації агресивного середовища, швидкість корозії зростає.
Особливо відчутно це проявляється для зразків з поруватістю 4,2 % та 3,4 % у 20 %
та 30 % розчинах HCl, відповідно. За концентрації H SO першого та другого мак-
4
2
симумів розчинення швидкість корозії титану ВТ1-0, отриманого ПМ, збільшується
з ростом поруватості титану. За концентрації корозивного середовища 60 % швид-
кість корозії титану як отриманого традиційно, так і ПМ, мінімальні.
Отримані залежності дозволили окреслити межі поруватості титану ВТ1-0,
отриманого спіканням порошку гідриду титану, за яких корозійні властивості захо-
дяться на рівні металу, отриманого традиційно: до 4,2 % у 10 % та 60 % розчинах
HCl та H SO відповідно, а також за поруватості до 3,4 % у 20 % HCl. За більших
4
2
значень поруватості та концентрацій даних кислот, необхідно забезпечити додатко-
вий протикорозійний захист поруватому титану ВТ1-0.