Page 7 - Avtoreferat_Shlyachetka

5

практично не досліджений, тому вимагає вивчення із врахуванням особливостей
структури цього матеріалу. Сформульовано мету та задачі роботи.

У другому розділі охарактеризовано об’єкт досліджень та викладено основні
методичні аспекти дисертаційної роботи.
Досліджували зразки титану ВТ1-0, отримані за ТТ переплавляння та гарячого
деформування (непоруватий титан) та методом ПМ (поруватий титан). Зразки непо-
руватого титану ВТ1-0, отриманого традиційною технологією, вирізали з листового
напівфабрикату, міцність якого σ = 375…540 МПа, межа текучості
в
σ = 294…362 МПа, відносне видовження δ = 25…30% відповідно до нормативних
т
документів.
Заготовки поруватого титану ВТ1-0 різного структурного стану отримували в
Інституті металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України та в Запорізькому націо-
нальному технічному університеті. Для синтезу поруватого титану з хімічним скла-
дом наближеним до ВТ1-0 як вихідну сировину (шихтовий матеріал) використову-
вали промислові порошки титану ПТ5-1 фракції 0,50 +0,16 мм і гідриду титану TiH ,
2
виготовлені ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» і ПАТ «Інститут тита-
ну». Заготовки розміром 55 мм 11 мм 11 мм синтезували з титанового порошку,
порошку гідриду титану та з різною часткою їх у суміші шляхом пресування
(400...700 МПа) та спікання за температури 1000... 1350±10°C впродовж 3...4 год. у
захисному середовищі (вакуум, 13,3 Па).
Зразки для досліджень розміром 10 15 2 мм отримували із заготовок електро-
ерозійним методом на станку ROBOFL240SL. Поверхню шліфували і полірували.
Зважували на аналітичних терезах з точністю ±0,0001 г. Для формування вихідного
структурного-фазово стану (зняття залишкових напружень, видалення водню, гомо-
генізації й стабілізації структури) зразки відпалювали у вакуумі за режимом:
P = 0,05 мПа, T = 800°C, τ = 5 год. Поруватість визначали за відношенням виміря-
ної гідростатичним зважуванням густини матеріалу (ДСТУ EN ISO 3369:2014) до
-3
теоретичної густини технічно чистого титану (4,51 г·см ).
Хіміко-термічне оброблення здійснювали на установках для термічної оброб-
ки у вакуумі та контрольованих газових середовищах, які розроблено та виготовле-
но у ФМІ НАН України. Як холодне поверхневе пластичне деформування (ХППД)
обрали метод обкочуванням алмазною кулькою, який реалізовували в Інституті
надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України.
Мікроструктуру досліджували на мікроскопі «EPIQUANT», оснащеному циф-
ровою камерою-окуляром eTREK DCM520 зі штатним програмним забезпеченням,

та на сканувальному електронному мікроскопі EVO 40XVP із системою мікроаналі-
зу INCA Energy. Шліфи зі зразків титану різного структурного стану готували за
стандартною методикою. Травлення шліфів здійснювали реактивом Кролла: 1...3 мл
HCl, 4...5 мл HNO , 95 мл H O.
2
3
Шорсткість поверхні зразків титану ВТ1-0 вимірювали профілометром моделі
176021. Визначали середню арифметичну шорсткість поверхні R . Мікротвердість
a
вимірювали на мікротвердомірі ПМТ-3М. Розподіл мікротвердості по перетину зра-
зків визначали на «скісних» шліфах. За глибину зміцненого шару приймали зону з