Page 4 - Avtoreferat_Shlyachetka

2

порошкової сировини, на його корозійну тривкість в особливо агресивних середо-
вищах та розробити способи протикорозійного захисту поруватого титану.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1. Узагальнити вплив технологічних параметрів синтезу на поруватість титану
ВТ1-0, синтезованого методом ПМ, та оцінити вплив поруватості на його
корозійні властивості.
2. Розробити підходи до зменшення поруватості як об’єму спеченого титану
ВТ1-0, так і його поверхневого шару для підвищення протикорозійних влас-
тивостей.
3. Оцінити ефективність термодифузійного насичення елементами втілення для
протикорозійного захисту поруватого титану.
4. Встановити закономірності формування структурно-фазового стану поверх-
невих шарів поруватого титану під час термодифузійного насичення киснем
та азотом. Сформувати захисні поверхневі шари, котрі забезпечують ефекти-
вний протикорозійний захист в агресивному середовищі.
5. Розробити способи оксидування та азотування поруватого титану ВТ1-0 для
підвищення його протикорозійних властивостей.

Об’єкт дослідження: поруватий титан ВТ1-0 різного структурного стану.
Предмет дослідження: морфологія поверхні, структурно-фазовий стан і фізи-
ко-механічні характеристики поруватого титану ВТ1-0 до та після термодифузійного
насичення елементами втілення, протикорозійні властивості у висококонцентрованих
агресивних розчинах неорганічних кислот.
Методи дослідження. Термогравіметричий, металографічний (оптична та скану-
вальна електронна мікроскопія), дюрометричний, профілометричний, рентгенофазовий
та рентгеноструктурний, рентгеноспектральний мікроаналіз, корозійні випробуваня:
(електрохімічні дослідження, гравіметричний метод).

Наукова новизна отриманих результатів:
Підтверджено, що залишкова поруватість є ключовим структурним фактором,
який визначає корозійні властивості поруватого титану ВТ1-0, незалежно від техно-
логічних параметрів його отримання.
Вперше встановлено межі поруватості титану ВТ1-0, отриманого методом
пресування та спікання порошку гідриду титану, за яких корозійні властивості захо-
дяться на рівні металу, отриманого за традиційною технологією (ТТ): до 4,2 % у 10
% та 60 % водних розчинах хлоридної та сульфатної кислот відповідно і до 3,4 % у
20% розчині хлоридної кислоти. За більших значень поруватості та концентрацій
даних кислот, необхідно забезпечити додатковий протикорозійний захист порувато-
му титану ВТ1-0.
Вперше вивчено кінетику азотування поруватого (3...9 %) титану ВТ1-0 за ат-
5
мосферного (10 Па) та зниженого (1 Па) тиску азоту при температурах 800, 850 та
900 °С на базі 20 год. Визначено кінетичні константи азотування за означених тем-
пературно-часових і газодинамічних параметрів процесу. Показано, що залишкова
поруватість впливає на інтенсивність азотування. Встановлено залежності фазового
складу і структури, твердості і глибини модифікованого шару поруватого титану
ВТ1-0 від концентраційних, температурних і часових параметрів азотування.