Page 8 - Avtoreferat_Shlyachetka

6

підвищеною мікротвердістю, яка на Н = 0,2 ГПа перевищує твердість серцевини
титану.
Фазовий склад поверхневих шарів після хіміко-термічного оброблення визна-
чали за допомогою рентгенівського фазового аналізу на рентгенівському дифракто-
метрі ДРОН-3.0 у монохроматичному CuK – випромінюванні з фокусуванням за

схемою Бреґґа-Брентано.
Швидкість корозії визначали гравіметричним методом за зміною маси зразків
після експозиції в агресивному середовищі. Потенціодинамічні корозійні дослі-
дження проводили на потенціостаті IPC-Pro. Швидкість розгортки потенціалу ста-
–1
новила 2мВ·с . Вимірювання проводили за триелектродною схемою: робочий елек-
трод – титан, отриманий ПМ, електрод порівняння – хлорсрібний, допоміжний –
платиновий. Імпедансні випробування виконували за потенціалу корозії в діапазоні
-2
3
частот 10 …10 Hz, використовуючи комп'ютеризований вимірювальний комплекс
(імпедансний спектрометр) фірми Autolab та триелектродну комірку.
У третьому розділі узагальнено вплив технологічних параметрів синтезу на
формування структурного стану (залишкову поруватість, розміри та форму пор) по-
руватого титану ВТ1-0.
У процесі спікання титанового порошку, а також його суміші з порошком гід-
риду титану, незалежно від кількості TiH , формується структура у вигляді зерен
2
- фази, що характерно для однофазних титанових сплавів, із замкнутими порами
неправильної форми, що виходять на поверхню. Пори у сформованій структурі роз-
ташовані як межами зерен, так і в тілі зерна.
Додавання порошку гідриду титану до вихідного порошкового матеріалу за-
безпечує формування структури з нижчою поруватістю, причому зі збільшенням ча-
стки гідриду загальна кількість пор та їх розміри зменшуються, а кількість пор з ви-
соким ступенем сфероїдизації збільшується. Спікання пресованого порошку гідриду

титану забезпечує формування структури з поруватістю (1...5) %. Причому пори у
структурі металу, спеченого з гідриду титану здебільшого сферичної конфігурації, а
їх середній розмір не перевищує 5 мкм, що у 3...4 рази менше, ніж для матеріалу,
синтезованого з порошку титану.
У межах однакової вихідної порошкової сировини внаслідок збільшення тем-
ператури спікання, тиску пресування та зменшення розміру порошкових фракцій
поруватість металу зменшується. Внаслідок зниження температури спікання і збі-
льшення розміру порошкових фракцій формується помітна кількість пор витягнутої
форми з гострими кутами.

У четвертому розділі наведено результати дослідження впливу поруватості
титану ВТ1-0 на його корозійну тривкість в агресивних середовищах хлоридної та
сульфатної кислот широкого концентраційного діапазону.
Дослідження корозійної тривкості поруватого титану ВТ1-0, синтезованого з
титанового порошку, проводили гравіметричним методом. Зразки титану поруватіс-
тю 9 % отримані пресуванням (450 МПа) та спіканням за температури 1250 ºС.
Встановили, що технологія виготовлення титану впливає на його корозійну трив-
кість у 20 % HCl та 40 % H SO : швидкість корозії зразків поруватого титану на 2
4
2