Page 278 - УДК

278

Частотна залежність жорсткості пристрою майже пропорційна в діапазоні

частот навантаження (0,001 – 0,5) Гц, що спричинено збільшенням модуля

аустенітно-мартенситного перетворення нітинолу (Рис. 7.19а). Стрімке

зменшення жорсткості на ділянці прямої трансформації в інтервалі (0,5 – 1) Гц,

може бути спричинене нагрівом дротин із СПФ.

Залежність відновлювальної сили в кінці зворотної трансформації від

частоти навантаження наближена до квазіциклічної, з локальними максимумами

при 0,001 Гц, 0,1 Гц, 1 Гц і 3 Гц не залежно від амплітуди переміщення осі

демпфера (Рис. 7.19б). Причому існує тенденція до зменшення розкиду

відновлювальної сили за різної амплітуди переміщення від 256 Н до 39 Н із

збільшенням частоти навантаження від 0,001 Гц до 3 Гц.

На Рис. 7.20 подано залежності енергії дисипації і коефіцієнта втрат

відповідно від середньої швидкості деформації ε̇ дротин СПФ, яку визначали як

відношення розмаху деформації до половини періоду навантаження для даної

частоти.
Як і передбачалося, характер зміни енергії дисипації і коефіцієнта втрат

демпфувального пристрою від швидкості деформації подібний до відповідних
залежностей вказаних параметрів від частоти навантаження.

Також проаналізовано, яким чином швидкість деформації дротин із СПФ
впливає на жорсткість на ділянці прямої трансформації (Рис. 7.21а) і

відновлювальну силу в кінці зворотної трансформації (с).

Жорсткість пристрою збільшується із збільшенням середньої швидкості

деформації дротин із СПФ від 0,0011 %/c до (0,073 - 1,72) %/c залежно від

амплітуди переміщення (Рис. 7.21а).

Значення відновлювальної сили в кінці зворотної трансформації

змінюється немонотонно від середньої швидкості деформації дротин із СПФ

(Рис. 7.20). Хоча певна квазіциклічність залежностей і зберігається проте на

відміну від частотної залежностей відновлювальної сили (Рис. 7.20б),

криві для різних амплітуд переміщення зсунуті вздовж осі абсцис.