Page 267 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

267

7. ВИВЧЕННЯ КОРОЗІЇ ТА КОРОЗІЙНО-МЕХАНІЧНОГО

ЗНОШУВАННЯ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ

КАРБІДУ ВОЛЬФРАМУ У НІКЕЛЕВІЙ ЗВЯЗЦІ

7.1. Корозія сплаву ВН-20 модифікуваного графітом

Для порошкових композиційних матеріалів на основі карбіду

вольфраму характерна висока твердість і зносотривкість, завдяки чому їх

використовують у багатьох галузях промисловості для виготовлення різних

елементів інструментів та обладнання, а саме: сопел, кілець ущільнювачів,

підшипників ковзання та інших деталей пар тертя [354]. Вважають, що

корозійна тривкість твердих сплавів на основі карбіду вольфраму в кислих і

нейтральних електролітах залежить від властивостей зв’язуючого металу,

оскільки електродний потенціал WC є додатнішим, ніж зв’язки [355]. У
результаті в електроліті виникає гальванопара, у якій анодна реакція

відбувається на поверхні зв’язки. Її розчинення посилюється через
несприятливе співвідношення площі поверхні анодних ділянок порівняно з

катодними. Карбід вольфраму в таких середовищах практично нерозчинний,

оскільки розчинення зв’язуючого складника композита забезпечує для нього

протекторний захист. Тому більшість досліджень спрямовано на підвищення

корозійної тривкості зв’язки [257-262]. Додавання графіту до сплавів ВН20

суттєво знижує коефіцієнт тертя і забезпечує тривалий ресурс роботи

антифрикційної пари. Але його дія на корозійну тривкість сплаву ВН20 не

вивчена. Досліджували вплив легування графітом на корозійну тривкість

порошкового композиційного матеріалу на основі карбіду вольфраму.

Оскільки дані матеріали знайшли широке використання при виготовленні

елементів насосів пожежогасіння, що працюють на кораблях і контактують у

більшій мірі із морською водою, основні дослідження було проведено у 3%-

ому розчину NaCl.