Page 208 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

208

руйнується оксидна плівка і відкриває доступ до контактування ювенільної

поверхні з середовищем, яке може мати наводнювальні властивості.

Встановлено, що після електролітичного наводнювання мікротвердість

алюмінію підвищується в середньому на 20 % і несуттєво змінюється з

підвищенням густини струму (рис.5.36). Кількісний аналіз вмісту

залишкового водню в алюмінії показав, що після наводнювання за густини

2
струму 2 А/дм в кристалічній гратці металу міститься у 2,5 рази більше
2
водню, ніж за 1 А/дм . При цьому його концентрація досягає 2,1 ppm, що
суттєво перевищує рівноважну.

3,0
вих
2
2,5 1A/дм
2A/дм 2
C,ppm 2,0

1,5
1,0

0,5
0,0
2,5 5,0 7,5 10,0
L, мм

а б

Рисунок 5.36 – Залежність мікротвердості алюмінію від густини струму

(а) електролітичного наводнювання та кількісний аналіз вмісту залишкового

2
водню в алюмінії після наводнювання за густини струму 1 і 2 А/дм (г).

Таким чином, при електролітичному наводнюванні алюміній поглинає

2
водень у надрівноважній концентрації (за густини струму 2 А/дм вона
становить 2,1·ppm). Наводнювання супроводжується збільшенням

міжатомних відстаней кристалічної гратки на 0,01...0,02 % та мікротвердості

на 20 %.

Випробування пари тертя алюміній – керамічна кулька після

електролітичного наводнювання показали (рис.5.37), що водень практично не