Page 207 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

207



0,14
наводнювання
0,12 2 Рисунок 5.35 – Зміна

0,10 коефіцієнта тертя міді у розчині
1
0,08 без наводнювання H 2SO 4 (1) і з наводнюванням за

2
0,06 густини струму 1 А/дм (2).

0,04
0 500 1000 1500
c

Таким чином, трибологічна поведінка міді визначається хімічним
складом поверхні тертя, зокрема, наявністю чи відсутністю оксидних фаз та

пластичною деформацією мікровиступів поверхні тертя. На повітрі крихкі
оксиди, потрапляючи в зону тертя, руйнуються, а їх тверді уламки відіграють

роль абразиву, пришвидшуючи зношування металу.
2
Після катодної поляризації за густини струму 1...2 A/дм зміни

параметрів кристалічної гратки міді внаслідок абсорбції водню не виявлено.

Під час електролітичного наводнювання протікає реакція відновлення міді з

оксидів, внаслідок чого з поверхні видаляються тверді оксидні фази. При

терті відбувається пластична деформація мікровиступів і вигладжування

поверхні тертя, що призводить до зниження і стабілізації коефіцієнта тертя

[345]. Отже, суттєвої зміни механізмів фрикційної взаємодії за трибокорозії

міді у парі з корундовим контртілом не виявлено.

5.1.6 Алюміній

Алюміній та його сплави володіють високою питомою міцністю та

іншими перевагами, завдяки яким широко використовуються у різних

галузях промисловості. Однак у багатьох випадках поверхні деталей із цих

матеріалів піддаються корозійній втомі, фретингу та трибокорозії, за яких