Page 142 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

142

Таким чином за електродними потенціалами можна оцінювати

механізм руйнування та швидкість утворення вторинних структур при

трибокорозії металів, що пасивуються, зокрема сплавів алюмінієвого сплаву

[323]. Також при підборі пар тертя в корозивних середовищах необхідно

враховувати електрохімічні характеристики, а саме необхідно добиватися

максимальної різниці між Е тр та Е СОП Даний підбір можна здійснювати

технологічними параметрами режимів тертя (напруження, швидкість,

температура), підбором матеріалів та модифікуванням середовищ.

Висновки до розділу 3
1. Для підвищення точності визначення електродного потенціалу

під час тертя, особливо у слабопровідних середовищах, необхідно

застосовувати електрод порівняння з мікрокапіляром максимально

наближеним до зони контакту трибопари. Різниця у потенціалі сплаву Д16Т у
гліцерині, заміряна традиційним і мікрокапілярним методом, може становити

до 600 мВ. Під час трибокорозії алюмінієвого сплаву Д16Т спостерігається
певний взаємозв’язок між коефіцієнтом тертя та електрохімічними

характеристиками доріжки тертя сплаву.

2. Встановлена емпірична залежність між шириною доріжки тертя

(В) при трибокорозії та струмом поляризації за потенціалу корозії (І пол), що

дає змогу пришвидшено оцінювати ступінь його зносу за електрохімічними

властивостями фрикційної пари. Для фрикційної пари Д16Т – Al 2O 3 ширина

доріжки у дистильованій воді визначається залежністю В=13,4·І пол., яка дає

змогу прослідковувати зношування матеріалу безпосередньо при

дослідженнях без їх зупинки і використання додаткових засобів.

3. Показано, що за співвідношенням між значеннями потенціалу

корозії, трибопотенціалу та потенціалу свіжооновленої поверхні можна

оцінити фрикційні властивості вторинних структур та механізм зношування

сплаву Д16Т: за наближення потенціалу до потенціалу СОП зношування

протікає за адгезійного механізму, а за наближенням до потенціалу корозії –