Page 78 - Дисертація_Влад_Христина_Ігорівна

а б

Рисунок 2.6. – Планетарний млин Fritsch Pulverisette-6 (а) та розмельний

стакан (б).

Для контролю за процесом механохімічного гідрування зразка помел

періодично зупиняли з інтервалом 1-3 год та під’єднували стакан до установки

типу Сівертса (рис. 2.6) для вимірювання тиску водню і доведення тиску водню

до початкового тиску. Після закінчення помелу готові композити

вивантажували з розмельного стакану в аргоновому боксі. Кількість водню,

поглинутого зразком у процесі механохімічного гідрування визначали

волюметричним методом за зміною його тиску у відомому об’ємі. Для цього

використовували рівняння стану реального газу (2.8) і за зміною маси водню

(2.9) до та після гідрування визначали кількість поглинутого водню.

; (2.8)

, (2.9)

де p – тиск, V – об’єм, Z – коефіцієнт стисливості водню (~1,045), R –
r
універсальна газова стала [8.31 Дж/моль∙К], T – температура у Кельвінах, m –

маса водню, μ – молярна маса водню.

76