Page 58 - Докторська дисертація_Ткачук

58

Для серцево-судинних імплантів (серцевих клапанів, коронарних і

судинних стентів), які контактують з кров'ю, важливо мінімізувати тенденцію

їх поверхні адсорбувати протеїни крові та спричиняти згортання крові, а

відтак, скорочувати небезпеку тромбоутворення [54, 55].

На оксинітридній плівці TiNxOy, сформованій на c.p. Ті магнетронним

напиленням, спостерігали поодинокі тромбоцити, без значного

розповсюдження, у той час як на необробленому титані вони скупчувалися у

кластери [54]. У роботі [157] повідомляється про позитивні результати

клінічного застосування оксинітридних покриттів на стентах із нержавної

сталі, оскільки у меншій мірі спостерігали рестеноз (повторне звуження у зоні

усунутого стенозу) та інші шкідливі наслідки заміни судин порівняно з

непокритими стентами.

Таким чином, проведені дослідження вказують на перспективу

застосування оксинітридних покриттів у медицині.

Щоб відповідати біомедичним імплантам, метали повинні бути

сумісними з фізіологічним середовищем людського організму [23, 94–96].

Дослідники вивчають корозійну поведінку імплантів in vitro, використовуючи

фізіологічні розчини (simulated body fluid, SBF), зокрема 0,9% розчин хлориду

натрію та розчин Рінгера ((в г/л): NaCl – 9,0; KCl – 0,43; CaCl2 – 0,24; NaHCO3

– 0,20), які моделюють плазму крові та тканинну рідину відповідно.

Температуру фізіологічного розчину підтримують на рівні 37°С, що відповідає

температурі внутрішнього середовища людського організму.

Так, оксинітридна плівка TiNxOy, сформована на c.p. Ті та нержавній

сталі 316L, забезпечила вищу корозійну тривкість в SBF розчині порівняно з

нітридною плівкою TiN, що вказує на кращу захисну ефективність

оксинітридного покриття [54, 158]. Встановлено, що оксидування з

подальшим азотуванням титану покращує твердість поверхні та корозійну

тривкість в SBF розчині за температури 37°С за рахунок формування

оксинітриду титану [159].