Page 170 - Докторська дисертація_Ткачук

170

Зі збільшенням температури насичення в азоті атмосферного тиску від

650 °С до 700 °С і від 700 °С до 750 °С за витримки протягом 20 год

інтенсивність зношування UHMWPE компонента зменшується у 2,4 та 6,8

разів відповідно (табл. 4.3).

Коефіцієнт тертя при цьому зменшується у ряду 0,22  0,16  0,07 при

зміні температури 650 °С  700 °С  750 °С. Причому зі зниженням

температури азотування від 750 °С до 700 °С зменшення коефіцієнта тертя

суттєвіше (у 2,3 рази), ніж від 650 °С до 700 °С (у 1,4 рази). Слід зазначити, що

випробування зразків титану ВТ1-0, азотованих впродовж 20 год витримки,

супроводжувалося нагріванням робочої рідини незалежно від температури
азотування.

Додатковий вакуумний відпал протягом 4 год після дифузійного
насичення титану азотом демонструє позитивні тенденції у зміні

характеристик трибопари (табл. 4.3, режими R12, R13). При подовженні цього
відпалу до 6 год інтенсивність зношування UHMWPE збільшується в 1,7 разів,

а коефіцієнт тертя зростає з 0,07 до 0,10.

Зниження парціального тиску азоту до 1 Па при насиченні за

температури 750 °С та скорочення вдвічі ізотермічної витримки (з 20 до

10 год), як і проведення етапного азотування при базовому режимі 750 °С,

20 год, демонструє тенденцію до погіршення трибологічних характеристик

трибопари (табл. 4.3, режими R11, R14): інтенсивність зношування UHMWPE

компонента зростає в 1,7 та 1,2 рази, відповідно, а коефіцієнт тертя змінюється

з 0,07 до 0,08.

Проведення етапного азотування при базовому режимі 650 °С, 20 год

суттєво ( 25 разів) зменшує інтенсивність зношування UHMWPE компонента

(табл. 4.3, режим R15). При цьому коефіцієнт тертя зменшується в 3,4 рази.

Ізотермічна витримка на другому етапі азотування незначно впливає на

коефіцієнт тертя (збільшується з 0,06 до 0,07), проте у 4,8 разів збільшує

інтенсивність зношування UHMWPE компонента (табл. 4.3, режим R16).