Page 194 - DISS_NYRKOVA

194

шарами практично не помітне. Відшаровування поліуретанового покриву

від сталі Х80, рис. 5.13 (фото б) проходило також між шарами, його радіус

становив близько 10 мм, що ймовірніше за все пов’язано із міцністю

зчеплення між шарами.

Таблиця 5.7 – Характеристики процесу відшарування захисного

поліуретанового та епоксидного покривів від сталі Х70 та Х80 за

о
температури 20 С
Марка Вид покриву Сумарний Поляризаційний Радіус

сталі потенціал, В потенціал, В відшарування,

мм

Х70 від-1,46 до -1,47 від -1,01 до -1,05 13,5
поліуретановий
Х80 від-1,45 до -1,46 від-1,03 до -1,23 13,2

Х70 від-1,45 до -1,46 від-1,02 до -1,22 2,3
епоксидний
Х80 від-1,45 до -1,47 від-0,95 до -1,23 3,7

Радіус відшаровування епоксидного покриву від поверхні сталі Х70

становив приблизно 2,30 мм, від сталі Х80 – 3,7 мм, табл. 5.7;

спостерігалося також міжшарове відшарування, рис. 5.13, 1 (фото г) та

ріис. 5.13, 2 (фото г) радіусом приблизно 8 мм і 3 мм, відповідно.

На підставі отриманих результатів зроблено висновок, що за

температури 20 С деградація різних видів захисних полімерних покривів
о
нового покоління, нанесених на сталі різного рівня міцності, залежить

тільки від властивостей покривів, складу розчину та наведеного потенціалу

і не залежить від властивостей сталі; характер відшарування – адгезійно-

когезійний 335. Цей висновок є важливим, якщо трубопровід з такими

покривами експлуатується на відстані від компресорної станції більше
5 км, оскільки на такій відстані температура стінки труби наближена до

температури ґрунту, в якому він прокладений.