Page 29 - дисертація

29

[60, 61, 62, 63, 64, 65]. Паралельно розвивались експериментальні методи

визначення відповідних характеристик тріщиностікості матеріалів:

 - густина енергії руйнування;

K - критичне значення коефіцієнта інтенсивності напружень;

C
 - критичне розкриття тріщини;
c
J - критичне значення J -інтегралу та деяких інших [66].

C
В залежності від того, які характеристики покладені в основу при

встановленні граничного стану тіла з тріщиною, розрізняють енергетичні,

силові та деформаційні концепції руйнування.

Історично першим критерієм механіки руйнування є енергетичний

критерій [21, 67], запропонований Гріффітсом у 1921 році. В ньому

математично пов’язана міцність твердого деформованого тіла із тріщиною,
що в ньому знаходиться. Використана гіпотеза, згідно з якою тріщина

здатна поширюватись в матеріалі, якщо швидкість вивільнення енергії
пружних деформацій W досягне приросту поверхневої енергії U , тобто

умовою гранично-рівноважного стану є рівність

 W   U  0. (1.28)
l  l 

Застосування цього принципу до задачі про розтяг пластини з тріщиною
(рис. 1.10), дозволило Гріффітсу отримати формулу для розрахунку

міцності пластини з дефектом

2E
 
 (1   2 )l
c
для плоскої деформації (1.29)

2E
  l 
c
для плоского напруженого стану.