Page 97 - Dys

97

За випроб у 1%-му розчині NaCl з барботуванням СО 2 з рН = 6,3 сталь

50Г характеризується суттєво вищим опором КСР, ніж сталь 32Г2 (рис. 3.18 і

3.20). Тоді як після електролітичного наводнювання за швидкого розтягу цій

сталі властивий нижчий опір ВК (рис. 3.17), порівняно із сталлю 32Г2. Тобто

отримано протилежні ефекти по впливу структури сталей на опір

розтріскуванню залежно від умов абсорбції та дифузії водню у сталі: за дії

попередньо абсорбованого водню за швидкого розтягу після ПЕН, а також

водню, який проникає в метал через взаємодію з корозивно-наводнювальним

розчином під час повільного розтягу. Зокрема, за умов ПЕН сталь 32Г2 з

більш дисперсною структурою та вищою міцністю має вищий опір ВК (див.

п. 3.4), ніж сталь 50Г з грубозернистою феритно-перлітною структурою, а з

іншого, нижчий опір – за їх електролітичного наводнювання під час активного

навантаження. Окрім цього, сталі 50Г з вищим опором КСР властивий навіть

абс
дещо вища густина струму корозії, а отже і вища С Н (рушійна сила
наводнювання), ніж для сталі 32Г2, оскільки у розчині з однаковим рН

абс
однакове і співвідношення С Н2/С Н . Однак різна структура досліджених сталей
диф .
може зумовлювати різну швидкість дифузії водню, тобто впливати на С Н
Як було відзначено у п. 3.4 за наявності однакового вмісту та

рівномірного розподілу абсорбованого водню в обох сталях, з огляду на

тривалий час наводнювання, у сталі 32Г2 з більш дисперсною структурою і,

відповідно, з більшою площею міжфазних та міжзеренних границь

концентрація водню на межах буде, очевидно, меншою, ніж у сталі 50Г. Тому

вищий опір ВК сталі 32Г2 можна пояснити меншою, очевидно, ніж у сталі 50Г

концентрацією водню на міжфазних та міжзеренних межах.

У випадку транспорту водню з межі розділу метал–корозивно-

наводнювальний розчин під час повільного розтягу існує дуже високий

градієнт його концентрації від поверхні вглибину зразка. При цьому за умови

абс
досягнення критичної С Н руйнування може початися з поверхні зразка.
абс
Якщо С Н менша критичної, то за повільного активного навантаження

швидкість зародження тріщини в об’ємі зразка буде визначатися швидкістю