Page 100 - Dys
P. 100

100

                         Висновки до розділу 3



                         1.  Сталі  50Г  обсадної  труби  з  нижчою  міцністю  та  грубозернистою

                  ферито-перлітною  мікроструктурою  властива  нижча  в  1,5  рази  корозійна

                  тривкість  у  1%-му  розчині  NaCl  з  барботуванням  СО 2  та  додаванням

                  СН 3СООН (рН = 3,1), який моделює пластову воду, а також більша глибина та

                  кількість локальних корозійних уражень порівняно з міцнішою сталлю 32Г2 з

                  дрібнодисперсною  мікроструктурою.  Це  пов’язали  з  особливостями

                  мікроструктури, а саме, сталі 50Г властива значна структурна неоднорідність:

                  суттєво вища частка феритних зерен та великі перлітні зерна, що зумовлює її

                  вищу ЕХ гетерогенність і, відповідно, нижчий опір корозії.

                         2.  Виявлено  переважальне  розчинення  структурно-вільного  фериту  на

                  початковій  стадії  корозії  ферито-перлітних  сталей  50Г  та  32Г2  у  1%-му

                  розчині  NaСl  з  барботуванням  СО 2  та  додаванням  СН 3СООН  (рН  =  3,1).

                  У кислих хлоридних розчинах з барботуванням СО 2, що моделюють пластову

                  воду, домінуючим чинником інтенсифікації корозії ферито-перлітних сталей є

                  частка структурно-вільного фериту у мікроструктурі.

                         3.  Встановлено  лімітуючі  стадії  електрохімічних  реакцій  на  ферито-

                  перлітній сталі 32Г2 у 1%-му розчині NaСl з барботуванням СО 2  з рН = 3,1–

                  6,3,  що  моделюють  пластові  води:  катодний  контроль  за  рН  =  4,15–6,3  та

                  катодно-анодний контроль – за рН = 3,1 (з додаванням СН 3СООН).

                         4.  Сталь  50Г  обсадної  труби  характеризується  дуже  низьким  опором

                                                                                                            2
                  крихкому руйнуванню за характеристиками ударної в’язкості (22,3 Дж/см ) та
                                                                     1/2
                  статичної  тріщиностійкості  (30,5  МПа·м ).  За  випроб  на  ударну  в’язкість
                  фрактографічно  зафіксували  макрокрихкий  характер  руйнування,  а  на

                  мікрорівні  –  чіткий  зв’язок  низьконергоємного  рельєфу  зламу  з  феритно-

                  перлітною структурою сталі 50Г.


                         5.  Показано  вплив  мікроструктури  ферито-перлітних  сталей  обсадних
                  труб  різної  категорії  міцності  на  їх  опір  ВК:  сталь  32Г2  вищої  міцності  з


                  дисперснішою мікроструктурою є менш схильна до неї за умов попереднього
   95   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105