Page 63 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

63

дифузії вуглецю у твердому розчині, що утруднює коагуляцію карбідів.

Дрібнодисперсні карбіди ванадію зв’язують вуглець і ускладнюють пластичну

деформацію та міграцію молібдену з твердого розчину в карбіди.

Структура сталей залежить від швидкості охолодження труб під час їх

термічного оброблення. Так внаслідок охолодження з різною швидкістю V

зразків із сталі 13ХМФ від температури нормалізації було отримано ферит-

карбідну (V < 0,5C/хв) (рис. 1.10а), ферит-перлітну (V =0,5÷5C/хв), ферит-

перліт-бейнітну (V =5÷15C/хв) (рис. 1.10г), ферит-бейнітну (V =15÷35C/хв),

бейнітну (V =35÷150C/хв) (рис. 1.10є), бейніт-мартенситну (V >150C/хв)

(рис. 1.10и) структури [141].

Під час відпуску (730C, 5 год) сталі 13ХМФ відбувається сфероїдизація

наявних і утворення нових дрібних карбідів [135]. Такий відпуск майже не

змінює ферит-карбідну структуру сталі, в якій домінують зерна фериту з

рівномірно розташованими карбідами (150…250 нм) (рис. 1.10а, б). У ферит-

перлітній і ферит-перліт-бейнітній структурах відбувається розпад перліту і

сфероїдизація карбідів (рис. 1.10д). В бейнітній структурі на межах пакетів

бейніту спостерігали сфероїдизовані карбіди завбільшки 100…150 нм, а на

межах зерен – 7…12 мкм (рис. 1.10ж). У бейніт-мартенситній – карбіди

завбільшки 30…100 нм розташовувалися вздовж меж пластин відпущеного

мартенситу, а 3…6 мкм – вздовж та всередині бейнітних пакетів (рис. 1.10і).

В міру зростання тривалості відпуску до 280 год пришвидшуються процеси

карбідотворення, сфероїдизація та коагуляція карбідів. Лише ферит-карбідна

структура сталі 13ХМФ майже не змінюється (рис. 1.10в). В ній лише великі

карбіди (до 1,5…1,8 мкм) збільшуються за розмірами за одночасного зменшення

кількості дрібних. У ферит-перлітній і ферит-перліт-бейнітній структурах

кількість карбідів у перлітних і бейнітних зернах зменшується, але у фериті їх

кількість зростає, а вздовж меж зерен формуються ланцюжки з великих

(1,2…1,5 мкм) карбідів (рис. 1.10е). Сфероїдизація і коагуляція карбідів

відбувається також в сталі з бейнітною структурою, але вони дрібні

(0,5…0,8 мкм), а розмір зерен фериту збільшується через рекристалізацію