Page 294 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 294

294





















                                         а                                              б
                          Рисунок 6.17 – Гряда пор вздовж межі розділу зміцненого шару,

                       сформованому за технологією ЕІЛ, з основним металом пера лопатки.


                         Загалом  сталь  15Х11МФ-Ш  лопаток  мала  структуру  сорбіт-подібного

                  перліту,  який  спадкував  морфологію  пакетів  з  паралельних  кристалів

                  мартенситу,  яка  властива  такого  типу  гартованим  сталям  після  високого

                  відпуску (рис. 6.18а). Відзначили достатньо рівномірний розподіл за розмірами

                  кристалів в перерізі лопаок, що зумовлено, очевидно, рівномірним розподілом

                  за  розмірами  колишніх  зерен  аустеніту,  в  межах  яких  формувалися  кристали

                  мартенситу (середній розмір зерна становив 52 мкм).

                         Крім того, подекуди траплялися структурні складові, які трактували як

                  залишки  δ-фериту  (рис.  6.18б).  Спостерігали  також  великі  пори  від


                  неметалевих  включень.  Очевидно  під  час  експлуатації  через  ймовірне
                  наводнюванню сталі відбулося відшарування включень від матриці, що може


                  знизити стійкість сталі до корозійно-втомного руйнування. Адже за тривалої
                  експлуатації (з урахуванням жорстких силових умов експлуатації лопаток) такі


                  пори навколо неметалевих включень могли служити додатковими осередками
                  зародження  корозійно-утомних  тріщин  і,  як  результат,  сприяти  руйнування


                  лопаток. За високої роздільної здатності в структурі сталі лопаток спостерігали

                  виділення  дуже  дрібних  карбідів  (0,05  мкм)  вздовж  меж  пакетів  високо

                  відпущеного мартенситу (рис. 6.18в, г) і нерівномірно розподілені (не на всіх

                  межах) дещо більші за розмірами карбіди вздовж меж колишніх зерен аустеніту

                  завбільшки  до  0,8  мкм  (скоріш  за  все  це  складнолеговані  карбіди  на  основі
   289   290   291   292   293   294   295   296   297   298   299