Page 151 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 151

151

                         Враховуючи  найвищий  вміст  вуглецю  в  сталі  з  Центрально–

                  Поморського  мосту,  очікували  на  виражену  ферит-перлітну  структуру,

                  аналогічну до тієї, що виявили в сталі Піскового мосту. Однак в структурі цієї

                  сталі спостерігали полігональні зерна фериту із вузькими прошарками із зерен

                  перліту вздовж їх меж (рис. 3.25г). Крім того в структурі сталі виявили велику

                  кількість круглих чи овальних включень. З використанням мікрорентгенівської

                  спектроскопії  встановили,  що  значна  частина  з  цих  включень  є  карбідами

                  заліза, легованими марганцем, які спричинили такий високий вміст вуглецю в

                  цій сталі. Їх присутність у сталі може бути пов’язана з неповною взаємодією

                  ледебуриту із залізною рудою під час виплавляння сталі.

                         Крім  того,  спільною  ознакою  сталей  усіх  аналізованих  конструкцій

                  Вроцлава  була  велика  кількість  довгих  (50…300 мкм)  шлакових  включень,

                  орієнтованих  в  напрямі  вальцювання елементів,  та їх  випадковий розподіл  в

                  перерізі  елементів  конструкцій  через  недосконалість  тогочасної  технології

                  виготовлення.  Великі  розміри,  лінзоподібна  геометрія  та  ослаблена  або  і

                  повністю втрачена когезія цих включень з матрицею сприяла тому, що вони

                  ставали  структурними  концентраторами  напружень  і  тому  однозначно  не

                  могли не впливати на механічні властивості сталей.



                         3.3.2  Механічні  властивості  сталей  кінця  ХІХ  сторіччя  за  випроб


                  розтягом на повітрі та в середовищі штучного кислотного дощу



                         Механічні характеристики міцності (границі міцності σ  і плинності σ )
                                                                                                              0,2
                                                                                            в
                  та  пластичності  (відносні  видовження  δ  та  звуження  ψ),  сталей,  тривало

                  експлуатованих на об’єктах Вроцлава, та сталі Ст3 у вихідному стані, отримані

                  за випробувань гладких зразків розтягом наведені в таблиці 3.7.

                         Виявили, що механічні властивості тривало експлуатованих сталей кінця

                  ХІХ сторіччя, отримані за випроб розтягом у повітрі, не корелюють з вмістом

                  у  них  вуглецю. Наприклад, сталь  (6) з максимальним вмістом  вуглецю  мала

                  нижчі  значення  σ   та  σ   і  високі  характеристики  пластичності  порівняно  зі
                                        В
                                               0,2
   146   147   148   149   150   151   152   153   154   155   156