Page 144 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

144

Таблиця 3.5 – Ударна в’язкість сталі з кутників Аджигольського маяка

2
Місце вирізання Напрям вирізання зразків KCV, МДж/м
Вертикальна осьовий 3.1 0,61

поличка кутника поперечний 3.2 0,38

Горизонтальна осьовий Позначення 3.3 0,51
поличка кутника поперечний 3.4 0,26

Ст3 осьовий 8 0,98

Оцінили також втрату опору крихкого руйнування сталі маяка після 100

річної експлуатації відносно ударної в’язкості сталі Ст3 у вихідному стані

(рис. 3.22). Так, ударна в’язкість сталі вертикальної полички кутника знизилася в

1,5 та 2,5 рази за випроб поздовжніх та поперечних зразків, відповідно.

Аналізуючи результати ударної в’язкості для сталі горизонтальної полички

кутника порівняно зі Ст3, зафіксували двократне зниження за поздовжньої

орієнтації зразків та чотирикратне за поперечної. Також відмітили, що визначена

на повздовжніх зразках ударна в’язкість сталі горизонтальної полички на 16 %, а

на поперечних– до ~32 % нижча ніж вертикальної (рис. 3.22).

Фрактографічною макро особливістю зламів зразків сталі з елементів

маяка, випробуваних на удар, була відсутність губ витягування, що є ознакою

крихкого зламу. За вищої роздільної здатності в околі концентраторів

напружень зламів зразків виявили ділянки зародження руйнування за в’язким

механізмом шляхом утворення ямок, їх наступного росту та руйнування

перетинок між ними внаслідок відриву, які перемежовувалися ямками зсуву

(рис. 3.23а). На дні цих ямок часом виявляли включення, які й спричиняли їх

зародження. Мікрофрактографічно виявили також ознаки відокремлення

часточок цементиту в межах перлітних зерен. При цьому пластинки цементиту

відокремлювалися від феритних прошарків з утворенням характерного

структурно обумовленого смугастого рельєфу, який вважали наслідком

візуалізації міжламелірної декогезії, або, по крайній мірі, ослаблення когезії

між ламелями в перлітних зернах під час експлуатації сталі (рис. 3.23б).