Page 137 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 137

137


















                    Горизонтальна
                        поличка




                           Вертикальна поличка

                       Рисунок 3.17 – Схема вирізання зразків з горизонтальної і вертикальної

                    поличок кутників Аджигольського маяка для випроб на ударну в’язкість (1),

                    розтяг (2), визначення хімічного складу (3) та металографічного аналізу (4).


                         За хімічним складом сталь з Аджигольського маяка відповідала низько

                  вуглецевій сталі (мас. %: 0,1 С; 0,002 Si; 0,46 Mn; 0,02 S; 0,004P). Її структуру

                  аналізували  в  осьовому  та  поперечному  перерізах  кутників.  Загалом  сталь
                  мала  ферит-перлітну  структуру  (рис. 3.18).  з  практично  рівновісними

                  полігональними  феритними  зернами  завбільшки  до  50  мкм.  Зерна  перліту  в

                  структурі сталі були неправильної форми і їх частка була значно меншою ніж

                  феритних зерен, що відповідає невисокому вмісту вуглецю у сталі. Відзначили

                  також  градієнт  за  кількістю  перліту  по  товщині  поличок  кутників.  Біля  їх

                  поверхонь  частка  перліту  була  значно  меншою  ніж  у  центрі  їх  перерізу.

                  Ламелярну  ферит-цементитну  будову  перліту  розрізняли  навіть  за  оптичних

                  збільшень, що свідчило про їх доволі крупну дисперсність.

                         В  структурі  сталі  маяка  виявили  також  значну  кількість  великих

                  неметалевих  включень  (рис. 3.19).  Причому  в  осьовому  перерізі  кутника

                  ланцюжки неметалевих включень лінзоподібної морфології були зорієнтовані

                  в  напрямі  вальцювання  кутників  і  їх  довжина  досягала  100  мкм,  а  в

                  поперечному перерізі вони мали круглу або овальну форму, довжина яких не
                  перевищувала  20  мкм.  Їх  наявність  пов’язали  з  технологією  виготовлення

                  тогочасного металу.
   132   133   134   135   136   137   138   139   140   141   142