Page 133 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

133

а б

в г

Рисунок 3.14 – Макро- (а) і мікрофрактограми (б–г) з різних ділянок поверхні

руйнування зразка сталі (2) після випроб на удар.

Попри домінування крізьзеренного відколу на завершальному етапі

руйнування обох (1 та 2) сталей, відзначили спільну для них особливість –

чітко окреслені межі структурних складових (між цементитом та феритом) в

рамках перлітних зерен (рис. 3.13е, 3.14в). Це спричинено вторинне

розтріскування вздовж меж структурних складових (пластин цементиту та

фериту) в перлітних зернах навіть на етапі відкольного руйнування.

Отже, порівняльним фрактографічним аналізом сталей (1) та (2) за

випроб на удар встановлено, що запас пластичності обох сталей в значній мірі

вичерпаний. У більшій мірі це властиво сталі сталі (1). Про це свідчить менше

підростання тріщини в сталі (1) за в’язким механізмом з формуванням

мікропорожнин в зоні передруйнування та руйнуванням перетинок між ними