Page 130 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

130

Таблиця 3.3 Ударна в’язкість KCV аналізованих сталей

Сталь 1 2 Ст3 (8) у вихідному стані
KCV, MДж/м 2 0,15 0,3 0,98

Отже, із збільшенням тривалості експлуатації сталей в елементах вежі

ударна в'язкість однозначно зменшилася [295]. При цьому значення KCV усіх

сталей корелюють із середньою шириною (по товщині зразків) зон в’язкого

руйнування на поверхнях зламів відповідних зразків, що виникали біля їх

концентраторів напружень (рис. 3.12). Загалом макрозлами зразків сталей (1 та
2) плиткі і не мають чітко окреслених губ витягування. В сталі (1) руйнування

розпочиналося за в’язким механізмом всередині перерізу зразків (по їх
товщині) (рис. 3.13а) і крихко поширювалося відколом, полишаючи по собі

макрогребені, які віялом розходились від осередку зародження руйнування.

Рисунок 3.12 – Ударна в’язкість KCV (чорні) та середнє значення ширини зони

в’язкого руйнування W від концентратора (сірі стовпчики) на зразках сталі Ст3

у вихідному стані (8) та сталей (1 та 2) після тривалої експлуатації

За вищої роздільної здатності руйнування сталі (1) на стартовому етапі

від вершини концентратора напружень відбувалося за механізмом зсуву.

Ознакою цього є витягнені у напрямі руйнування параболічні ямки