Page 131 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

131

(рис. 3.13б). Подальший в’язке підростання відбувалося шляхом утворення

доволі плитких ямок, їх росту та руйнування перетинок між ними внаслідок

відриву, які часом перемежовадися ямками зсуву (рис. 3.13в). На дні ямок

доволі часто спостерігали включення, які спричинили їх зародження.

На завершальному етапі незначного в’язкого підростання (до 50 мкм)

починали з’являтися крихкі фасетки крізьзеренного відколу (рис. 3.13г), які

досить швидко ставали домінантними на зламі (рис. 3.14д). Крізьзеренний

відкол переважав в межах феритних зерен, тоді як в перлітних - формувався
характерний структурно обумовлений смугастий рельєф, спричинений

відокремленням пластинок цементиту і фериту (рис. 3.13е). Крім того

особливістю руйнування сталі (1) є сліди від неметалевих включень на зламах.

Самі включення як правило відсутні, що є доказом їх слабої когезії з

матрицею, спричиненої експлуатацією [295].

Особливістю руйнування сталі (2) була набагато ширша (до 0,5 мм),

вздовж фронту тріщини неперервна зона в’язкого рельєфу. Характерні стрічки

відшарувань вздовж меж неметалевих включень з матрицею пов’язали з їх

невисокою когезією (рис. 3.14а). Дослідження за вищої роздільної здатності

підтвердили, що виявлена смугастість рельєфу зламу на початковому етапі

руйнування справді пов’язана зі стрічковістю розташування неметалевих
включень, втратою їх когезивного зв’язку з матрицею та формуванням

розшарувань внаслідок зсуву, які ініційовані цими включеннями (рис. 3.14б). Їх
залишки часом спостерігали на дні таких продовгуватих елементів рельєфу.

Порівняно з сталлю (1) відзначили більшу кількість і рельєфність, але менші за

розмірами ямки відриву, утворені внаслідок витягування перетинок між

паралельними рядами ямок навколо неметалевих включень. Крім того, на зламі

чітко ідентифікували перлітні зерна з пластинковою будовою та

розшаруваннями вздовж меж пластин цементиту і фериту (рис. 3.14в).

Відзначили також більшу, ніж у сталі (1) кількість поліедричних зерен перліту,

що узгоджується з результатами металографічного аналізу структури обох

сталей [296]. В міру поширення руйнування на зламах переважають фасетки

крихкого крізьзеренного (рис. 3.14г).