Page 134 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

134

внаслідок зсуву чи розтягу. Також відзначили нижчу енергоємність

руйнування цієї сталі на етапі крихкого крізьзеренного відколу з практичною

відсутністю перепаду рельєфу між суміжними зернами чи локальними

ділянками руйнування вздовж фронту тріщини. Як результат об’єднання

локальних фронтів руйнування відбувалося без істотної пластичної деформації

перетинок між ними, а на поверхні зламу не спостерігали гребенів з в’язким

ямковим рельєфом, які проте все ще зберігалися на зламах сталі (2).

Особливістю деградації вуглецевих сталей були також численні

мікропошкодження, спричинені декогезією не тільки вздовж меж неметалевих

включень з матрицею, але і вздовж міжламелярних меж фериту і цементиту в

межах перлітних зерен, що могло слугувати додатковим проявом

пошкодженості. Така пошкодженість, яка відбувалася впродовж тривалої

експлуатації, могла провокувати не лише крізьзеренне руйнування по

феритних складових структури сталей, але ще й вздовж складових перліту за

їх сприятливої орієнтації.

3.2 Аналіз технічного стану сталі елементів Аджигольського маяка

3.2.1 Корозійні ураження на поверхні елементів конструкції

Дослідили сталь (0,1% С; 0,0022 Si; 0,455 Mn; 0,09 Сu; 0,02 S; 0,0035% P),
експлуатовану понад 100 років на Аджигольському маяку (рис. 3.15). Кутники

елементів маяка підлягали тривалому і інтенсивному впливу поривів вітру та
атмосферних опадів (дощ, сніг, туман, підвищена вологість морського

повітря). Вода легко стікала і її залишки швидше випаровуються з вертикально

розташованих елементів конструкції. Тоді як на горизонтально розташованих

елементах (особливо на поличках кутників, повернутим до землі) вода

затримувалася значно довше. Така специфіка атмосферних впливів створювала

відмінні умови для корозійного впливу на сталеві елементи маяка.