Page 129 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

129

20 HB 8
кількість ямок, 10 -2 мкм -2 15 120 2

10
100

5

6
0 80 0 2 4 S , % 8 1 10
0,1-0,5 1-2 0,1-0,5 1-2 3-4 >4 0,1-0,5 1-2 3-4 >4 пор

діаметр ямок, мкм
а б

Рисунок 3.11 – Розподіл за розмірами ямок навколо включень в експлуато-

ваних сталях 1 (чорні) і 2 (білі) водонапірної вежі та в сталі Ст3 у вихідному

стані (сірі стовпчики, а) та зв'язок твердості НВ цих сталей з площею пор (б).

Більший розкид даних твердості в триваліше експлуатованій сталі (1)

повністю узгоджується з передбаченою А. О. Лебедєвим для матеріалів з

інтенсивнішими пошкодженнями [289]. У нашому випадку ознакою цього

стала більша частка ямок без включень, які повністю втратили зв'язок з

матрицею ще під час експлуатації і тому під час руйнування зразків не

трималися в порах. Отже, ці результати підтвердили існування чіткої

кореляція між структурним станом експлуатованих сталей та їх твердістю.

3.1.3.3 Результати випроб вуглецевих сталей водонапірної вежі

на удар та фрактографічні особливості руйнування сталей

Ударну в’язкість експлуатованих сталей (1 та 2) вежі порівняли зі

сталлю Ст3, яку використали як сучасний прототип експлуатованих сталей

(табл. 3.3). Ударна в’язкість KCV сталі (1) була вдвічі нижчою, ніж ремонтної

2
(0,15 і 0,3 МДж/м відповідно). При цьому зниження опору крихкому
руйнуванню експлуатованих сталей досягло 85% і 70% для сталей (1 та 2)

відповідно.