Page 128 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 128

128

                         Еліптична  форма  цих  ямок  зумовлена  витягненою  формою  перлітних

                  зерен. Руйнування, як правило, розпочиналося вздовж меж розділу зерен фериту

                  та  перліту  (можливо  навіть  на  етапі  тривалої  експлуатації).  Під  час  активного

                  навантаження  зразків  пошкодження  поширювалися,  формуючи  порожнини  за
                  деформаційним механізмом. Причому в обох варіантах сталі крихкі елементи в

                  центральній частині їх зламів оточені класичними рівновісними ямками відриву.

                  Оскільки за випроб на повітрі цих сталей подібних ознак окрихчення в центрі

                  зламів не виявляли, то їх візуалізацію зв’язали з дифузією і накопиченням водню

                  в  дефектах,  утворених  під  час  експлуатації,  та  локальним  полегшенням
                  руйнування  в  їх  околі.  Подібні  фрактографічні  ознаки  окрихчення  в  центрі

                  зламів  спостерігали  раніше  за  випроб  одновісним  розтягом  попередньо

                  наводених гладких зразків з експлуатованих теплотривких сталей та їх зварних

                  з’єднань  [294].  Їх  появу  пов’язали  з  накопиченням  водню  в  дефектах,  що

                  виникли на етапі експлуатації сталі. За його сприяння в центрі перерізу зразків
                  виникали фрагменти крихкого руйнування.



                         3.1.3.2.2 Оцінювання  деградації  сталей  елементів  вежі  за  площею


                  ямок без включень на їх дні на зламах зразків, випробуваних розтягом

                         За  фрактограмами  зразків,  випробуваних  розтягом  на  повітрі,  оцінили

                  кількість і розміри ямок навколо неметалевих включень. Отримані для сталей

                  розподіли розмірів ямок показали, що в сталі (1) розміри ямок та їх кількість

                  найбільші (рис. 3.11). Середній розмір ямок навколо включень на зламах сталі

                  (1) становив 3...4 мкм, а сталі (2) – 1...2 мкм (рис. 3.11 а). Це корелює із значно
                  більшими включеннями в структурі сталі (1). Вважали, що ямки, на дні яких

                  не виявляли включень, є відбитками пор, що виникли в сталях під час тривалої

                  експлуатації внаслідок втрати когезії включень із феритною матрицею. Тому

                  ямки  без  наявних  на  їх  дні  включень  прийняли  за  інформативну  ознаку

                  експлуатаційної  пошкодженості,  а  частка  площі  зламу  S ,  що  на  них
                                                                                             пор
                  припадала – за показник деградації сталей, який добре корелює з їх твердістю

                  (рис. 3.11б): чим більша площа зламу припадала на ямки без включень на їх

                  дні, тим нижчою була твердість сталі і більшим розкид її даних.
   123   124   125   126   127   128   129   130   131   132   133