Page 247 - Korniy_dyser

247

виникнення неспарених електронів. Останнє найбільш чітко виявляється за
зміни спінових електронних густин, які визначають підвищену поверхневу

адсорбційну активність атомних центрів обох контактуючих поверхонь. На
рис. 6.6 показані фрагменти поверхонь алюмінію та заліза, на атомах яких

найчіткіше виявляються зміни спінових електронних густин. У
трьохцентровому реакційному центрі (область А) спостерігається

нагромадження підвищеної спінової густини, тобто відбувається електронне

неспарення з локалізацією вільних електронів. Ці області з’являються під

впливом контактуючих поверхонь навіть у вакуумі.

Рисунок 6.6 – Місця на поверхні кластерів алюмінію (a) та заліза (b) із
підвищеними значеннями спінових густин: 2, 4, 5 – надатомні; 1, 3, В –

місткові; А – трьохцентрові адсорбційні положення

Згідно з даними таблиці 6.4 найбільша спінова густина і тому найвища

ймовірність виникнення орбіталі з неспареним, особливо реакційно здатним

електроном, спостерігається у трьохцентровому атомному центрі А

поверхневої площини алюмінію і містковому центрі площини заліза В. Решта

адсорбційних положень володіють дуже низькими значеннями спінової

густини і лише слабо змінюються у різних середовищах. Водночас високе

значення спінової густини (0,3415 е) свідчить про особливу активність

згаданого реакційного центру і його здатність викликати хімічну взаємодію з

молекулами гліцерину. Ця молекула зазнає низку хімічних перетворень, у

результаті яких проходить десорбція корозійно активних іонів хлору з