Page 249 - Korniy_dyser

249

реакцій між контактуючими поверхнями. У цій теорії енергія активації
поверхні пов’язана зі збільшенням енергії контактуючих поверхонь під час

тертя за рахунок зміщення рівноважних положень поверхневих атомів
(деформації) та виділення теплоти (структурна та термічна активації

відповідно). Виділена енергія в результаті такої активації може сприяти
утворенню міжатомних зв’язків між контактуючими поверхнями (якщо

контакт здійснюється у вакуумі) або хемосорбції частинок, їх дифузії, тобто

утворенню вторинних структур на поверхні (якщо між контактуючими

поверхнями є середовище). Отже, що більше значення виділеної енергії, тим

більша імовірність протікання процесів хемосорбції, дифузії та хімічних

реакцій.

У межах цієї теорії можна записати рівняння енергетичного балансу в

зоні контактної взаємодії. Структурно-термічна активація поверхні описують

рівнянням A  W  Q. Якщо процес відбувається із виділенням енергії, то
A
W  , 0 Q  0 . У цьому випадку енергія контактної взаємодії двох металічних
A
поверхонь за відсутності середовища витрачається на утворення нових

міжатомних металічних зв’язків W   E Me 1 Me 2 . Енергія контактної взаємодії
A n
n

двох металічних поверхонь за наявності середовища (вода, хлор)

витрачається на процеси активації адсорбції середовища, послаблення

зв’язку поверхневих атомів із можливим утворенням комплексів та їх вихід з

поверхні (іонізація металу)

W  E ads  E complex  E ionization   E Me 1 Me 2 .
A A A A n
n
У нашій моделі енергетичний ефект об’єднання різнорідних кластерів у

рівноважному стані незмінно супроводжується виділенням енергії. Тобто

величина W a характеризує кількість енергії, що виділилася, і визначає

міцність схоплювання між металами у випадку відсутності компонентів

середовища між кластерами. За наявності аніонів хлору та молекул води між

кластерами виділена енергія може витрачатися, в першу чергу, на

адсорбування цих компонентів на поверхнях, а також утворення