Page 109 - Korniy_dyser

109

розчин хлориду натрію. На відміну від газофазної адсорбції під час адсорбції
з водного розчину слід враховувати молекули води на поверхні металу, їх

десорбцію та утворення адсорбційного комплексу досить складної будови.
Якщо для адекватного моделювання хемосорбції молекул чи атомів

газів не враховували дальній порядок взаємодії адсорбованих частинок та
обмежувались розрахунком однієї або двох молекул чи атомів на поверхні

металу, то розгляд впливу рідкого середовища на кластери зазначених

розмірів вимагає включення в розрахунок не менше п’яти частинок, серед

яких обов’язково повинні бути молекули розчинника (рис. 2.13). Для

моделювання кислого водного розчину натрію хлориду вибирали таке

угруповання з іонів та молекул, яке, з одного боку, відображало б рівноважну

картину хемосорбції складників електроліту на металі в початковій стадії, а з

другого – сприяло б подальшому виходу іонів металу з поверхні кластера

[247].

Рисунок 2.13 – Моделювання взаємодії гідратованого хлор-іона з

поверхнею кластера алюмінію

З цих позицій адсорбцію гідратованого корозійно-активного іону X

доцільно представити таким чином:

–
–
Me cluster(H 2O) l + [X(H 2O) m] → [Me clusterX(H 2O) n] + (H 2O) l+m-n (2.2)