Page 65 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

65
Напружений стан в околі втомної тріщини в сталях зазвичай описують

з використанням підходів механіки руйнування, тобто показника КІН

(розмах КІН ΔK). Відповідно екранувальний ефект в показниках механіки

втомного руйнування повинен означати зменшення рівня ΔK. Нижче на рис.

1.8 наведено приклади екранувальних ефектів [145].

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Рисунок 1.8 – Види екранувальних впливів на ріст тріщин [145]: 1 –

відхилення тріщини, 2 – звивання, 3 – кручення, 4 – пластифікація, 5 –

галуження, 6 – дислокаційне екранування, 7 – трансформаційне зміцнення,

8 – екранування мікротріщинами, 9 – клиновий ефект сторонніх частинок,

10 – місткування, 11 – ковзання поверхонь мікротріщин на межах зерен

Певні види екранування пов’язані з взаємодією фронту тріщини з

частинками іншої фази, межами зерен чи фаз на її шляху, що створює

звивисту поширення тріщини на мікрорівні [146]. Подовжений шлях

тріщини порівняно з прямолінійним її поширенням за таких самих умов

забезпечує нижчий розмах КІН у її вершині. Генерування дислокацій у

вершині тріщини в пластичну зону викликає затуплення тріщини і

відповідне зниження КІН. Крім того, їх рух за межі околу вершини тріщини

створює там вільну від дислокацій зону з внутрішніми напруженнями, що

підвищує локальну міцність матеріалу.
Фазові трансформації, які супроводжуються збільшенням об’єму та

зсувовими процесами, створюють стискальні напруження, що призводять до