Page 196 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

196
металу. Спад пластичності витриманих у водні зразків-свідків після їх

подальшого електролітичного наводнюванням не зафіксовано, проте виявлено,

проте відносне видовження істотно знизилось – від 12,1% до 6,9% (майже

вдвічі). Отже, окрихчення металу, витриманого у газоподібному водні,

проявилося під впливом електролітичного наводнювання.
Оцінки схильності металу до ВО за показником HES показали, що

додаткове електролітичне наводнювання зразків-свідків після їх витримування

впродовж 12 місяців у газоподібному водні незначно знизило їх пластичність

d
за відносним видовженням (HES = 7%), тоді як для випадку без витримування
зразків у газоподібному водні цей показник становив 26%. Це свідчить, що

експлуатований ОМ загалом чутливий до ВO, додаткова експозиція у

газоподібному водні не змінює цю закономірність.

Аналогічний комплекс випробувань проведено для експлуатованого ЗЗ

після їх витримування впродовж 12 місяців в напруженому стані у

газоподібному водні на стенді полігону (рис. 4.41).

Встановили, що тривала експозиція у водні дещо знизила міцність

зразків ЗЗ, а додаткове електролітичне наводнювання після витримування в

газоподібному водні мало відобразилося на показниках міцності (рис. 4.41а,б,

темні стовпчики). Щодо характеристик пластичності, то тривала експозиція у

водні зразків ЗЗ не вплинула на їх відносне звуження, однак спричинила

помітне зниження відносного видовження (від 8,2% до 6,4%). Аналізуючи

вплив тривалого витримування зразків у водні на схильність металу

експлуатованого ЗЗ до ВО, слід зазначити, що після електролітичного

наводнювання зразків отримано низькі значення пластичності, і вони майже

однакові для обох видів зразків, витриманих у водні та без такого

витримування. Отже, експлуатоване ЗЗ саме по собі відчутно схильне до ВО, і

витримування впродовж 12 місяців у газоподібному водні не спричинило

додаткового прояву водневої крихкості металу.