Page 94 - дисертація головей3-converted

95

Корозія сталі під нашаруванням сульфідів має виразковий характер

(рис.5.8), і зі збільшенням нерівноважності структури глибина виразок зростає.

Дно виразок на сорбіті і трооститі заокруглене, на інших структурах − має

загострену форму, що сприяє виникненню і розвитку тріщин. Найінтенсивніше

виразкові ураження розвиваються на поверхні сталі У8 із мартенситною

структурою - максимальна глибина окремих пошкоджень досягає ~260 μm.

Однією із причин інтенсивнішого корозійного пошкодження мартенситу, як

структури твердої та крихкої, може бути її високий питомий об’єм, що

викликає великі внутрішні напруження в матеріалі [118], які стимулюють його

анодне розчинення.

а б в г

Рис. 5.8. Характер корозійних пошкоджень сталі У8 зі структурами перліту

(а), сорбіту (б), трооститу (в) і мартенситу (г)

після корозії в розчині NACE впродовж 96 год.

Отримані дані корелюють з результатами щодо опірності сталі У8 до

корозійного розтріскування у розчині NACE (табл. 5.2). Найбільший опір

руйнуванню за корозійного впливу виявлено у сталі зі структурою сорбіту і

трооститу, найменш стійкі – мартенсит і перліт [121]. Це можна пов’язати з

тим, що на сталі зі структурою сорбіту кількість корозійних виразок найменша і

форма їх дна має більший радіус заокруглення, що не стимулює корозійне

розтріскування сталі. Враховуючи, що час до руйнування на повітрі і в розчині

NACE більші, а наводнювання менше для сорбіту, можна вважати, що