Page 90 - дисертація головей3-converted

91

Зі зміною структури сталі У8 в послідовності перліт – сорбіт – троостит

зростає її дисперсність і збільшується площа поверхні міжзеренних меж.

Оскільки високодефектні межі зерен ферит–цементит у структурі перліту

мають низькі енергії активації абсорбції водню (18,4 кДж/моль), збільшується

імовірність його акумуляції у дефектах мікроструктури за переходу від перліту

до трооститу [118]. В об’ємі газу, абсорбованого різними структурами сталі,

частка дифузійно-рухливого водню становить понад 2/3, лише в сорбіті – ~50%.

Його поведінка в сталі така ж, як газу або рідини: перерозподіляючись під

впливом градієнтів концентрацій і напруженостей різних фізичних полів,

дифузійно-рухливий водень взаємодіє з матрицею і структурними

недосконалостями, ініціює в локальних об’ємах процеси мікродеформації і

руйнування [1, 17, 118 - 120]. У високоенергетичних пастках кристалічної

ґратки залишається менш рухливий залишковий водень.

Рис. 5.4. Залежність швидкості корозії (1) і концентрації водню, десорбованого

за 200 ºС (2) і всього десорбованого (3) від часу експозиції сталі У8 з

мартенситною структурою у розчині NACE.