Page 86 - дисертація головей3-converted
P. 86

87

                                                             РОЗДІЛ 5

                             КОРОЗІЯ ТА НАВОДНЮВАННЯ СТАЛЕЙ 45 І У8 РІЗНОЇ

               СТРУКТУРИ У СІРКОВОДНЕВИХ СЕРЕДОВИЩАХ ІЗ ВРАХУВАННЯМ

                                                   НАВАНТАЖЕННЯ


                      5.1 Взаємозв’язок швидкості корозії та ступеня наводнювання сталі У8 у

               розчині NACE


                      Водневе  окрихчення  сталей  є  невіддільним  від  корозійних  процесів  з

               водневою деполяризацією і вважається одним з основних факторів корозійно-

               механічного         руйнування         сталей       в      сірководневих         середовищах

               [114 - 117]. Виділення водню у кислих водних розчинах за корозії спряжене зі

               швидкістю окиснення. У сірководневих середовищах створюються сприятливі

               умови  для  його  абсорбції,  яка  буде  визначатися  багатьма  умовами:  складом

               середовища, природою металу, утворенням на поверхні нерозчинних продуктів

               корозії тощо. Тому для встановлення взаємозв’язку між швидкістю корозії та


               концентрацією абсорбованого сталями У8 і 45 різної структури водню провели
               комплекс досліджень у розчині NACE впродовж 720 год.


                      Сталь У8 з рівноважною перлітною структурою в розчині NACE кородує
                                                2
               зі швидкістю 1,2…2,1 г/(м год). Крива залежності швидкості корозії  від часу

               проходить через мінімум за 170…180 год витримки (рис.5.1). При цьому метал

               абсорбує  водень,  який  виділився  під  час  катодної  реакції.  Його  сумарна

               концентрація (Сн ∑), визначена екстракцією у вакуумі за 200, 400, 600 та 800С,

               становить  5,7…7,5  ppm  (рис.5.1в,  крива  7,  табл.5.1),  де  частка  дифузійно-

               рухливого  водню  (С Н200)  досягає  ~75%  [75,  109].  Аналіз  концентрації  водню,

               десорбованого з перлітної сталі У8 за різних температур (рис. 5.1а), свідчить,

               що більшість його виділяється за температури 200ºС, що відповідає дифузійно-

               рухливому водню (рис. 5.1б, крива 2). За вищих температур (400, 600 і 800 °С)

               із  високоенергетичних  пасток  виділяється  залишковий  водень,  концентрація

               якого уп’ятеро менша, ніж С Н200 (рис. 5.1б, крива 6). Тому для інших структур

               сталі У8 визначали десорбцію водню за 200 і 800 ºС і порівнювали швидкість
   81   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91