Page 97 - дисертація головей3-converted

98

2
спостерігається при витримці ~400 год і становить ~2,9 г/(м ∙год). Концентрації
водню С Н200 та С Н є в ~2,7 рази меншими, порівняно зі сталю ферито-перлітної

структури. Частка дифузійно-рухливого водню досягає ~74…79% (рис. 5.10,

табл. 5.3).

Рис. 5.10. Залежність швидкості корозії і концентрації водню, десорбованого за

різних температур від часу експозиції сталі 45 з сорбітною структурою у

розчині NACE:

1 – швидкість корозії, 2 – С Н200, 3 – С Н.

Швидкість корозії сталі 45 трооститної і мартенситної структур

практично однакові (табл. 5.3, рис.5.11, 5.12). Однак характер кривих швидкості

корозії від часу інший: швидкість корозії трооститної структури до 200 год

2
зростає від ~7 до 15 г/(м ∙год), в той час як мартенситної незначно зменшується.
Корозія мартенситу досягає максимуму за 400 год витримки і далі незначно

зменшується, а трооститу з часом збільшується [121].

Сумарна концентрація водню, визначена екстракцією з трооститу у

вакуумі становить 6,5…10,7 ppm, де частка дифузійно-рухливого водню

досягає ~60…75% (рис. 5.11, табл. 5.3). Кількість водню, десорбованого за

200С для мартенситу 3,7…8,8 ppm, що становить ~50…80% від всього

абсорбованого (рис.5.12).