Page 45 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 45
45
сплавів, застосування яких домінує у багатьох галузях промисловості, зокрема
в авіа- та суднобудуванні.
1.2. Тверде анодування алюмінієвих сплавів
Анодування – процес модифікації поверхні зразків або виробів з
металевих матеріалів, що знаходяться в іонному, або іонно-електронному
провідному середовищі, при їх анодній поляризації. В процесі анодування
алюмінієву деталь, яка є анодом занурюють в електроліт (зазвичай кислоти,
наприклад, сульфатну, ортофосфорна і щавлева). Катод виготовляється з
алюмінієвого сплаву, свинцю або нержавіючої сталі.
В останні 15-20 років підвищена увага приділяється розробці нових режи-
мів анодування алюмінію у водних розчинах електролітів, зазвичай, його
сульфатнокислотному анодуванню [19-28], оскільки тільки цим методом можна
створювати нанопористу плівку (діаметр пор від одиниць до десятка нано-
метрів) з підвищеним ступенем упорядкованості структури [29-32].
Зростання анодного покриття, до складу якого входять гідратовані
оксиди: γ-Al 2O 3, γ’-Al 2O 3 і η-Al 2O 3, є результатом двох процесів. Перший – це
електрохімічне окислення алюмінію з подальшим утворенням оксиду загальне
рівняння (1.1):
+
2Al + 3H 2O → Al 2O 3 + 6H + 6e - (1.1)
Другий – це хімічне розчинення оксиду алюмінію відповідно до рівняння
(1.2):
+
Al 2O 3 + 6H → 2Al +3 H 2O (1.2)
Вони протікають одночасно в процесі анодування. На товщину покриття
в основному впливають електричний заряд, пропущений через межу розділу
метал/розчин, температура та хімічний склад електроліту. Останні два фактори
визначають кіне-тику розчинення оксиду алюмінію. Покриття складається з
двох шарів. Внутрішній шар (бар'єрний) компактний, але зазвичай тонкий (від
десятків до сотень нм). Зовнішній шар може бути товстим і пористим (рис. 1.1)
[33].