Page 288 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 288

288

               матричній фазі ЕДП, напилене ПД з вмістом хрому у шихті 6 мас.%, виявило

               хороше поєднання високої когезійної міцності і найнижчого рівня залишкових

               напружень розтягу І роду (табл. 7.2).

                      Кількість  аустеніту  у  структурі  покриття  збільшувалася  із підвищенням

               вмісту  Cr у  складі шихти ПД,  що  сприяло  зростанню  залишкових напружень

               розтягу І роду у ньому. Проте необхідної корозійної тривкості покриттів за їх

               експлуатації в робочих середовищах можна досягти лише шляхом підвищення в

               них  вмісту  хрому.  У  нейтральних  водних  середовищах  висока  корозійна

               стійкість властива лише тим покриттям, вміст хрому в яких є не нижчий ніж

               13 мас.%.  Разом  з  тим  ЕДП  з  ПД  відзначаються  значною  неоднорідністю

               розподілу хрому в межах різних ламелей покриттів. З урахуванням цього, щоб

               забезпечити  покриттям  потрібну  корозійну  тривкість,  вміст  хрому  в  них  слід

               було підвищувати аж до 17 мас.%.

                      Якщо рівень залишкових напружень розтягу І роду наближається до рівня

               когезійної  міцності  покриття,  то  при  цьому  в  покриттях  формується  мережа

               спочатку мікро-, а потім і макротріщин, що наближає їх до остаточного руйну-

               вання. Тому, важливим є оптимізувати комплекс цих обох показників. Для кіль-

               кісної оцінки роботоздатності покриттів запропоновано використовувати пара-

               метр  σ зал/σ В,  як  співвідношення  між  двома  визначальними  характеристиками

               покриттів (залишкові напруження розтягу І роду та когезійна міцність). І хоча

               параметр σ зал/σ В, введений для оцінювання схильності покриттів до розтріску-

               вання відчутно збільшується з підвищенням вмісту хрому в шихті порошкового

               дроту, але він все ж не досягає критичного рівня, за якого ще на етапі напилю-

               вання та кристалізації ЕДП в них починають виникати мікротріщини (рис. 7.2).

                      Використання надзвукового повітряного струменю для розпилювання ПД

               дало змогу відчутно знизити показник схильності до розтріскування отриманих

               покриттів σ зал/σ В, що дає підстави сподіватися на їх високу роботоздатність в


               робочих  умовах  експлуатації.  Використані  для  електродугового  напилювання
               ПД з 1 мас.% B в шихті яких збільшували вміст Cr від 6 до 17 мас.%, дало змогу


               підвищити  когезійну  міцність  ЕДП  від  210  до  235  МПа  навіть  за  їх
   283   284   285   286   287   288   289   290   291   292   293