Page 232 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 232

232

               легкоплавкого  ангідриду  бору  (B 2O 3)  або  бури  (Na 2B 4O 7),  яка  плавиться  за

               температури  741  ºС  та  розкладається  на  оксид  бору  та  метаборат  натрію

               (NaBO 2) відповідно до реакції:


                                            Na 2B 4O 7→ B 2O 3 + 2NaBO 2.                                 (6.4)


                      Борний ангідрид взаємодіє із оксидними плівками на поверхні часточок
               хрому,  заліза  або  алюмінію  з  утворенням  легкоплавких  боратів  FeBO 3  (t пл  =


               800 ºС) та CrBO 3 (t пл = 780 ºС):


                                              Fe 2O 3 + B 2O 3  = 2FeBO 3                                 (6.5)



                                              B 2O 3 + Cr 2O 3 = 2CrBO 3                                  (6.6)

                      За  напилювання  покриттів  ці  легкоплавкі  борати  сприяють  зварюванню

               ламелей під час їх кристалізації на поверхні напилюваної деталі та заповнюють


               пори між ламелями покриттів.
                      Таким  чином  бура  або  оксид  бору  у  шихті  ПД  розчиняють  тугоплавкі

               оксидні  плівки  на  поверхні  часточок  шихти,  а  феросплави  Fe-Mn,  Fe-Si


               сприяють  евтектичному  плавленню  компонентів  шихти  та  оболонки  ПД.  У
               цьому випадку проходить повна взаємодія шихти та оболонки із карбідом бору,


               утворення гомогенного розплаву на торці ПД в процесі  напилення покриттів,
               що  приводить  до  утворення  дрібнодисперсних  або  нанодисперсних  боридів


               (рис. 6.2) та карбідів у ламелях покриття.

                                                                           Критерієм повноти сплавлення

                                                                    компонентів  шихти  та  оболонки  ПД

                                                                    під  час  напилювання  ЕДП  вибрано

                                                                    коефіцієнт  мікрогетерогенності  K МГ,

                                                                    який  визначали   з  використанням

                                                                    формули (6.7):
                                                         1 мкм                n
                                                                    K  МГ  = (  c сер −  i с  )  n  c сер   6.7)

               Рисунок 6.2 – Виділення дисперсних фаз                        = i 1

                   у структурі ЕДП з ПД 90Х17Р3ГС.                  n – кількість проаналізованих ділянок
   227   228   229   230   231   232   233   234   235   236   237