Page 235 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 235

235

                      Судити про можливість самовільного перебігу процесу можна за знаком

               енергії  Гіббса.  Якщо  енергія  утворення  сполуки  ∆G утв  <  0,  тобто  під  час

               взаємодії  вільна  енергія  зменшується,  то  процес  термодинамічно  можливий,

               якщо ∆G утв > 0 – то він неможливий, якщо ∆G утв = 0, то система перебуває у

               стані хімічної рівноваги. Отже, напрошується наступний висновок, що процеси

               самовільно  можуть  протікати  лише  зі  зменшенням  вільної  енергії.  Це

               формулювання  справедливе  як  для  ізольованих,  так  і  відкритих  систем.

               Відповідно  до  рівняння:  ∆G  =  ∆H  –  T×∆S  самовільному  перебігу  процесу

               сприяє зменшення ентальпії та збільшення ентропії системи, тобто коли ∆H < 0

               і ∆S > 0 (щоб значення ∆G було мінусовим). Зміна значень показників ентальпії

               та величини енергії Гіббса, як і зміна ентропії системи, не залежать від шляху

               процесу  і дорівнює  різниці між  сумою  стандартних  енергій  Гіббса утворення

               продуктів  реакції  та  сумою  стандартних  енергій  Гіббса  з  врахуванням

               стехіометричних коефіцієнтів вихідних речовин, що утворюються:


                                     ΔG х.р. = ∑ΔG утв, прод − ∑ΔG утв, вих. речовин                      (6.9)

                      Енергія Гіббса хімічної реакції загального вигляду записується як:

                                               dD + bB = lL + mM,                                        (6.10)

               де символами B, D, L, M зашифровані формули речовин, а буквами b, d, l, m – кое-

               фіцієнти  перед  ними.  Відтак  зміна  енергії  Гіббса  розраховується  згідно  з

               формулою:

                            ∆G реакц = lG утв, L + mG утв, M – dG утв D – bG утв, B.                 (6.11)

                      Енергія  Гіббса  ∆G  утворення  простої  речовини  приймається  рівною

               нулю.

                      Вираз  залежності  ентальпії  ∆H  від  температури  T,  ∆H°(T) = f (T),  з

               використанням визначеного інтеграла дозволяє отримати рівняння Кірхгофа в

               інтегральній формі, яке можна застосувати для розрахунків теплового ефекту за

               конкретної температури:


                                                           +
                                                        0
                                         H  0 ( ) =  H 298  T   C 0 ( )dT ,                          (6.12)
                                                                       T
                                              T
                                                              298    p
   230   231   232   233   234   235   236   237   238   239   240