Page 19 - Автореферат Греділь М.І.

17

20 160 80
Вихідний Експлуатований ОМ ЗЗ ЗЗ
Вихідний Експлуат.
16 120 Вихідний Експлуат. 60 Вихідний Експлуат. Вихідний Експлуат.
J
J
IC
IC
IC
12 K K IC
, % 80 40
8 J IC , Н мм; K IC (J), МПа м 1/2

4 40 20

0 0 0
0 3 0 3 9 12 0 18 0 18 0 18 0 18
0 18 0 18 0 18 0 18
t, місяці t, місяці t, місяці
Рисунок 10 – Вплив експозиції у во- Рисунок 11 – Зміна тріщиностійкості
дні t на пластичність δ попередньо металу різних зон газопроводу внаслі-
навантажених зразків ОМ (□, ■) та док витримування впродовж 18 місяців
ЗЗ (○, ●) без (□, ○) та після (■, ●) їх у газоподібному водні
електролітичного наводнювання

Отже, у розділі розроблено напівнатурну методику оцінювання водневої
крихкості трубних сталей, яка полягає у тривалому витримуванні зразків-свідків у
водні за кліматичних умов, для відтворення сезонних перепадів температури, що
сприяють посиленому наводнюванню металу труб та розвитку в них пошкодже-
ності. Застосувавши методику до металу різних ділянок газорозподільного трубо-
проводу, зафіксували суттєве підвищення концентрації водню у сталі (до трьох
разів), зниження тріщиностійкості експлуатованого ОМ удвічі та ЗЗ утричі, що є
нижче допустимого рівня. Також систематизовано умови випробувань металу то-
нкостінних труб для підвищення чутливості оцінювання його водневої крихкості:
випробування поперечних зразків, їх мала товщина, визначення тріщиностійкості
методом J-інтеграла.

У п’ятому розділі детально проаналізовано роль абсорбованого під час екс-
плуатації водню у розвитку пошкодженості вуглецевих та низьколегованих труб-
них сталей, розкрито особливості її початкових стадій за умов тривалої експлуа-
тації у корозивно-наводнювальних середовищах, а також розвинуто метод їх
пришвидшеної деградації у лабораторних умовах, що моделює розвиток експлуа-
таційної пошкодженості.
Механізм розвитку пошкодженості низькоміцних трубних сталей за дії во-
дню під час експлуатації. Мікрофрактографічним аналізом зразків сталі 17Г1С у
різних станах (постачання та після різної тривалості експлуатації), випробуваних
на ударну в’язкість, встановлено істотні відмінності у мікромеханізмі руйнування
(рис. 12). На зломах зразків експлуатованої сталі спостерігали ознаки інтенсивної
мікропошкодженості проти в’язкого механізму руйнування сталі у вихідному ста-
ні: ланцюжки з ямок округлої геометрії, орієнтовані в напрямі поширення руйну-
вання, формувалися навколо неметалевих включень внаслідок декогезії останніх