Page 23 - Автореферат Греділь М.І.

21

вихідному стані. Серед експлуатованих – високочутливі до КР сталі 17Г1С та
Х70, характеристики міцності яких суттєво відрізняються. Отже, тут не тільки мі-
цність сталі є визначальною, як раніше вважали, оскільки схильність до КР низь-
коміцних сталей може посилювати їх експлуатаційна пошкодженість воднево-
деформаційної природи. Лабораторно деградовані сталі проявили різну чутли-
вість до КР, найменш схильна з них сталь Х60. Водночас, аналогічно як у випадку
експлуатованих сталей, сталь 17Г1С із найменшою міцністю та найміцніша Х70
значно чутливіші до корозійно-механічного руйнування, що свідчить про якісне
відтворення деградаційних процесів у сталях запропонованим методом (Н+ДС).

0,30 0,30 0,30

0,24 0,25 0,25 Рисунок 15 – Коефіцієнт

0,18 (y) SCC 0,20 (y) SCC 0,20 впливу середовища scc на
 scc 0,15 0,15 відносне звуження трубних

0,12 сталей різної міцності у
0,10 0,10 вихідному стані (чорні сто-

0,06 0,05 0,05 впчики), після експлуата-
ції (білі) та Н+ДС (сірі)
0,00 0,00 0,00

17Г1С Х60 Х70

Розвинута внаслідок лабораторної деградації мікропошкодженість у сталі
17Г1С (рис. 16а) спричинила чутливість до КР та її окрихчення, що проявилося
зміною механізму руйнування – на зломі зразків фіксували ознаки крихкого руй-
нування (рис. 16б), зокрема, міжзеренне руйнування між перлітом та феритом.
Водночас фіксували крізьзеренне руйнування в межах перліту, що проявило мор-
фологію його складників, фериту та цементиту.

Рисунок 16 – Мікростру-
ктура штучно деградова-
ної сталі 17Г1С (a), та
злам її зразка після ви-
пробувань на КР (б)

а б

Отже, мікропошкодженість сталей вважали визначальним чинником їх схи-
льності до КР, незалежно від причин її розвитку (внаслідок тривалої експлуатації
чи лабораторної деградації). Однак механізми розвитку пошкодженості, спричине-
ної воднем, для низько- та високоміцних сталей чутливих до корозійно-
механічного руйнування, різні: для низькоміцної сталі 17Г1С – це створення висо-
кого тиску водню у нано- та мікропорожнинах внаслідок його рекомбінації до мо-
лекулярного стану, а для високоміцної сталі Х70 – водневе розтріскування.