Page 28 - Автореферат Греділь М.І.

26

швидкість пасиваційних процесів на титанових сплавах особливо висока, можна
обґрунтовано допустити, що у конкуренції утворення титанохелатної та оксид-
ної плівок домінує утворення оксидів, запобігаючи нагромадженню в порожнині
тріщини продуктів взаємодії таніну з металом, а отже, і відчутному прояву ЗТ на
швидкість РВТ.
Треба зазначити певне обмеження у застосуванні такого підходу для металу,
схильного до КР та ВО, оскільки при цьому створюються умови навантаження з
високою асиметрією циклу.
Отже, розроблений спосіб зупинки РВТ, що полягає у взаємодії ТС на осно-
ві таніну із берегами тріщини за умов їх тертя, є ефективним для сплавів на основі
заліза внаслідок заповнення її порожнини твердими нерозчинними продуктами та
штучного створення ефекту ЗТ, та дає можливість суттєво підвищити довговіч-
ність елементів конструкції за сумісної дії корозивних середовищ та циклічного
навантаження.

У сьомому розділі описано методичні особливості та результати досліджень
впливу корозійного, водневого та механічного чинників на руйнування вуглеце-
вих і низьколенованих арматурних сталей та адгезивну міцність залізобетону. Ви-
пробовували гладку арматуру класу А240С діаметром 12 мм та арматурні прутки
імпортного виробництва різного діаметра (5…11 мм), зміцнені семиетапним хо-
лодним волочінням (ХВ).
Арматурна низьколегована гарячекатана сталь, яку зміцнюють ХВ, має пер-
літну мікроструктуру з паралельно розміщеними пластинками фериту і цементиту
в межах кожного окремого зерна, при цьому зерна орієнтовані довільно відносно
сусідніх (рис. 21а, б). Із кожним етапом ХВ зерна потоншуються і витягуються у
напрямі волочіння (осі прутка), формуючи високоанізотропну структуру.

а б в г

Рисунок 21 – Мікроструктура перлітної арматурної сталі до (а, б) та після (в, г)
ХВ у поздовжньому (а, в) та поперечному (б, г) напрямах відносно осі прутка

Відстань між пластинками фериту і цементиту зменшується, і вони переорієн-
товуються в межах зерна у напрямку волочіння (рис. 21в). У поперечному напрямі
у здеформованому стиском прутку формується специфічна мікроструктура, де
складно ідентифікувати окремі зерна (рис. 21г). Зміцнений пруток після останнього
(сьомого) етапу ХВ має вищу удвічі границю плинності та в 1,5 разів границю міц-
ності порівняно з вихідним прутком (табл. 6), за незначної втрати пластичності.
Відомо, що високоміцні сталі чутливі до впливу середовища, а особливо до
ВО, що може виникати внаслідок наводнювання сталі під дією катодного захисту
конструкцій із залізобетону (ЗБ) та підкислення навколишнього середовища. Крім