Page 31 - Автореферат Греділь М.І.
P. 31
29
а б
Рисунок 23 – Схема установок для досліджень арматури в бетоні за умов
анодної (а) та катодної (б) поляризації: 1, 1' – арматура; 2 – бетон;
3 – ізоляційне покриття; 4, 4' – гумові прокладки; 5, 5' – протиелектроди;
6 – джерело живлення; 7 – корозивне середовище (3% NaCl)
Таблиця 8 - Параметри експерименту Методику апробували за трьох зна-
Зразок V, В t, год q, Кл m (Fe), г чень напруги на електродах. За най-
жорсткішого режиму час до появи
1 10 864 659 0,19 тріщини становив 18 год (табл. 8),
2 20 241 604 0,175 тоді як за найменшої напруги подіб-
3 40 18 497 0,14 ну картину спостерігали тільки після
864 год, що пов’язано з нижчою ін-
тенсивністю корозії арматури. Із результатів випливає, що за вищої інтенсивності
корозійних процесів необхідна менша кількість продуктів корозії для створення
розклинювального тиску на межі контакту стержень–бетон, що спричиняє появу
тріщини у бетонному покриві. Очевидно, що за нижчої швидкості корозійного
процесу утворені продукти мають достатньо часу проникати вглиб бетону, тому
критичний тиск, необхідний для тріщиноутворення, досягається за більшої їх кі-
лькості. Показано наявність корозійних продуктів у товщі бетону та запропонова-
но стадійність їх утворення: формування розчинних сполук заліза (ІІ) у присутно-
сті хлорид-іонів, що дифундують крізь бетонну матрицю і окислюються у збага-
чених киснем ділянках ближче до бокової поверхні зразка із формуванням там
нерозчинних корозійних продуктів за схемою:
.
Така методика дозволяє визначати корозійну тривкість самої арматури за
певної технології виготовлення залізобетону, а також агресивність робочих сере-
довищ та ефективність протикорозійного захисту, зокрема, інгібування. З іншого
боку, можна оцінювати механічну опірність бетону розтріскуванню та прогнозу-
вати час до руйнування, виходячи з його механічних властивостей.