Page 31 - Автореферат Греділь М.І.
P. 31

29























                                   а                                            б


               Рисунок 23 – Схема установок для досліджень арматури в бетоні за умов
                   анодної (а) та катодної (б) поляризації: 1, 1' – арматура; 2 – бетон;
               3 – ізоляційне покриття; 4, 4' – гумові прокладки; 5, 5' – протиелектроди;
                        6 – джерело живлення; 7 – корозивне середовище (3% NaCl)

               Таблиця 8 - Параметри експерименту                  Методику  апробували  за  трьох  зна-

              Зразок  V, В        t, год  q, Кл  m (Fe), г         чень напруги на електродах. За най-
                                                                   жорсткішого  режиму  час  до  появи
                 1        10       864       659        0,19       тріщини  становив  18  год  (табл.  8),
                 2        20       241       604       0,175       тоді як за найменшої напруги подіб-

                 3        40        18       497        0,14       ну картину спостерігали тільки після
                                                                   864 год, що пов’язано з нижчою ін-
            тенсивністю корозії арматури. Із результатів випливає, що за вищої інтенсивності
            корозійних процесів необхідна менша кількість продуктів корозії для створення
            розклинювального тиску на межі контакту стержень–бетон, що спричиняє появу
            тріщини  у  бетонному  покриві.  Очевидно,  що  за  нижчої  швидкості  корозійного
            процесу утворені продукти мають достатньо часу проникати вглиб бетону, тому
            критичний тиск, необхідний для тріщиноутворення, досягається за більшої їх кі-
            лькості. Показано наявність корозійних продуктів у товщі бетону та запропонова-
            но стадійність їх утворення: формування розчинних сполук заліза (ІІ) у присутно-
            сті хлорид-іонів, що дифундують крізь бетонну матрицю і окислюються у збага-
            чених  киснем  ділянках  ближче  до  бокової  поверхні  зразка  із  формуванням  там
            нерозчинних корозійних продуктів за схемою:




                                                                                                       .

                   Така  методика  дозволяє  визначати  корозійну  тривкість  самої  арматури  за
            певної технології виготовлення залізобетону, а також агресивність робочих сере-
            довищ та ефективність протикорозійного захисту, зокрема, інгібування. З іншого
            боку, можна оцінювати механічну опірність бетону розтріскуванню та прогнозу-
            вати час до руйнування, виходячи з його механічних властивостей.
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36