Page 34 - Автореферат Греділь М.І.
P. 34

32

          крихкому  руйнуванню  та  створює  передумови  для  водневого  розтріскування,
          характерного  для  високоміцних  сталей.  Така  експлуатаційна  пошкодженість
          спричиняє схильність низькоміцних сталей до водневої крихкості, які нечутли-
          ві до неї у вихідному стані.
                 4. Розроблено метод пришвидшеної деградації трубних сталей, що відтво-
          рює  розвиток  експлуатаційної  пошкодженості.  Він  поєднує  електролітичне  на-
          воднювання зразків з їх подальшим пластичним деформуванням до 2,8…3,0% і
          низькотемпературним (250 ⁰С) відпуском та ініціює зміни у металі (пошкодже-
          ність),  подібні  до  тих,  які  спричиняє  тривала  експлуатація.  Метод  дає  можли-
          вість  прогнозувати  опір  експлуатованих  сталей  корозійно-механічному  руйну-
          ванню. Встановлено, що лабораторно деградовані та тривало експлуатовані тру-
          бні сталі різної міцності (17Г1С, X60 та X70) у модельному розчині NS4 харак-
          теризуються подібною схильністю до корозійного розтріскування та опором ро-
          сту корозійно-втомних тріщин.
                 5. Запропоновано корозійно-механічний спосіб зупинки росту втомних трі-
          щин у конструкційних сталях у широкому діапазоні розмаху коефіцієнта інтенси-
                                                       1/2
          вності напружень (до DK = 37 МПа·м за частоти циклічного навантаження 1 Гц).
          Він полягає у взаємодії технологічного середовища на основі таніну із берегами
          тріщини за умов їх тертя, що спричиняє заповнення її порожнини нерозчинними
          продуктами та штучне створення ефекту закриття тріщини. Встановлено  конку-
          рентність процесів формування на берегах тріщини металохелатних та пасивацій-
                                                                                                          1/2
          них оксидних плівок, що пояснює меншу ефективність методу (до DK = 25 МПа·м )
          для нержавної сталі 12Х18Н10Т та відсутність ефекту для титану ВТ1-0.
                 6. Для арматурних прутків, зміцнених холодним волочінням, уперше вста-
          новлено анізотропію корозійної тривкості: поляризаційний опір їх бокової пове-
          рхні  у  розчині  3%  NaCl  (pH 7,0)  у  1,7  рази  вищий  порівняно  з  перерізом,  що
          спричинено різним структурно-напруженим станом поверхні у поздовжньому та
          поперечеому відносно осі прутка напрямі, а у лужному модельному розчині по-
          рової рідини бетону (рН 12,5) відмінність менша через утворення пасиваційних
          плівок на поверхні сталі. Розкрито механізм руйнування арматурних прутків на
          різних стадіях холодного волочіння за впливу корозивно-наводнювального сере-
          довища,  який полягає  у  зародженні  тріщини  від бокової  поверхні  під  впливом
          водню та її просування вглиб зразка з одночасним формуванням осередку руй-
          нування у центрі його перерізу у прутках після 3-го етапу холодного волочіння
          та подальшим злиттям двох осередків і формуванням квазісиметричного злому.
                 7. Розроблено методику оцінювання адгезивної міцності арматури з бетоном
          за впливу корозивно-наводнювальних середовищ. У її основі – визначення пара-
          метрів  зчеплення  арматури  з  бетоном  за  випробування  циліндричного  залізобе-
          тонного зразка спеціальної конструкції з двома коаксіально розміщеними армату-
          рними  стержнями,  один  з  яких  піддають  поляризації.  Встановлено,  що  тривала
          катодна поляризація спричиняє послаблення до 10 разів адгезії арматури з бето-
          ном внаслідок електродифузії іонів у шарі бетону та виділення водню на поверхні
          арматури, який окрихчує сталь та сприяє відшаруванню бетонного покриву.
   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39